Нові лінії пшениці м'якої (triticum aestivum L.) Та тритикале (triticosecale wittmack ex a. Camus) озимого типу розвитку для умов лісостепу України

Автор(и)

  • V.V. Moskalets Інститут садівництва НААН України, Україна
  • T.Z. Moskalets Інститут садівництва НААН України, Україна
  • I.V. Grynyk Інститут садівництва НААН України, Україна
  • O.V. Kniazyuk Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна
  • O.A. Shevchuk Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна
  • O.O. Kravets Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна
  • V.I. Moskalets Носівська селекційно-дослідна станція Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України, Україна
  • N.M. Buniak Носівська селекційно-дослідна станція Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30835/2413-7510.2020.222311

Ключові слова:

нове генетичне різноманіття, тритикале, пшениця м’яка, морфологічна ознака, біохімічний маркер, якість зерна і хліба

Анотація

Надано дані аналізу нових ліній пшениці м’якої озимої і тритикале озимого гексаплоїдного рівня за морфологічними ознаками, біохімічними властивостями і маркерами, створені та вивчені впродовж 2005–2019 рр. Ці нові лінії пшениці: Донзорна 1005, Святдонівка 1007/05, Києвополка 1016, Полезоряна 1021, Флонормира 1017/05, Зороаріївка 1024/05 та тритикале Тригорсиз добре зарекомендували себе як стабільно високо зимо- і посухостійкі (у середньому 8,5 балів), високопродуктивні (у середньому маса зерна з колоса 2,2 г, маса 1000 зерен 50 г), високоврожайні (в середньому 5,8 т/га) та з високою якістю зерна (вміст білка в зерні пшениці – 14 %, тритикале – 10,8 %) і борошна (вміст клейковини 27–29 %, у т.ч. тритикале – 19 %). За результатами екологічного випробування в умовах центрального і північного Лісостепу нові генотипи формували таку середню врожайність зерна: Донзорна 1005 – 5,32 т/га, Святдонівка 1007/05 – 5,59 т/га, Києвополка 1016 – 5,89 т/га, Полезоряна 1021/09 – 5,87 т/га, Флонормира 1017/05 – 6,77 т/га, Зороаріївка 1024/05 – 5,93, та тритикале – Тригорсиз – 5,17 т/га. За результатами електрофорезу запасних білків з’ясовано, що в нової лінії Донзорна 1005/05 наявною є рекомбінатна пшенично-житня транслокація 1BL.1RS з секалінами типу Кавказ. Крім цього, генетичний маркер 1BL.1RS виявлено і в ліній КС 14-05 (UA0123342), Зоряна Носівська (UA0110603), Л 3-95 (UA0107961), Л 41-95 (UA0108030), Л 4639/96 (UA 0108163), які є зразками Генофонду рослин України, Це дає можливість їх вивчення в селекційно-генетичних програмах з використання запасних білків, контрольованих локусами Gli-Al, Gli-R1 як генетичних маркерів для ідентифікації генотипів з рекомбінантними 1RS та визначення частоти рекомбінацій між плечами 1RS у складі різних транслокацій в рамках завдань з формування рекомбінантно-інбредних ліній пшениці з високою стійкістю до низки рас стеблової іржі. Новий селекційний матеріал передано на вивчення до Національного центру генетичних ресурсів рослин України Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН України та використовується нами в селекційних завданнях.

Посилання

Vavilov NI. Botanical and geographical basis of selection. Moscow, Leningrad: Selkhozgiz, 1935. 60 p.

Michurin IV. Principles and methods of work. T. 1. Moscow: Selkhozgiz, 1948. 716 p.

Zhuchenko AA. Adaptive crop production (ecological and genetic basis) theory and practice. Moscow: Agrorus, 2008, 2009. T. 1. 814 p., T. 2. 1098 p., T. 3. 958 p.

Girko VS, Girko OV, Voloschuk SI. Influence of agroclimatic conditions on yield of winter triticale and efficiency of cultivation technology. Zb. nauk. pr. NNTs «Institut zemlerobstva NAAN». 2010; 4: 213–223.

Avramenko SV. Yield of triticale of winter for different growing technologies in conditions of the eastern part of the Forest-Steppe of Ukraine. Khranenie i pererabotka zerna. 2010; 8: 24–25.

Moskalecz VV. Triticosecale Wittmackex. A. Camus: ecosystem approach to research for the formation of sustainable crops. Donetsk: Noulidzh, 2014. 602 p.

Buniak NM, Moskalecz VV, Moskalecz TZ, Moskalecz VI. Responses of winter triticale varieties to pre-sowing bacterization of seeds. Silskogospodarska mikrobiologiya. 2012; 2: 32-40.

Medvedev AM, Poma NG, Osipov VV. Winter triticale breeding in the Central Non-Black Earth Region and prospects for use. Moscow, 2015. P. 90–96.

Kovtunenko VYa, Panchenko VV, Timofeev VB et al. Achievements in the breeding of winter triticale at the named after P.P. Lukyanenko State Scientific Institution of the Krasnodar Research Institute of Rural Agriculture. Tritikale. 2014; 6: 69–74.

Grib SI, Bushtevich VN. Selection of triticale in Belarus: results, problems, their solutions. Tritikale. 2010; 4: 74–78.

Kurkiev KU, Kurkiev UK. New source material for selection of short stem hexaploid triticale. Tritikale. 2010; 4: 118–121.

Grabovets AI, Krohmal AV. Results and prospects of winter triticale breeding. Tritikale. 2014; 6: 29–36.

Schipak GV, Matviets VG, Ryabchun NI, Schipak VG. Results of breeding hexaploid triticale for winter resistance. Sortovyvchennya ta okhorona prav na sorty roslin. 2017. 13(1): 43–54. DOI: 10.21498/2518-1017.13.1.2017.97257.

Moskalets VV, Moskalets TZ, Moskalets VI, Bunyak NM, Grinik IV. Achievements of Nosivka breeders: winter triticale variety Slavetne. Sel. nasinn. 2017; 112: 192–193. DOI: 10.30835/2413-7510.2017.120452.

Moskalets VV, Moskalets TZ, Vasylkivskyi SP et al. Adaptability and stability mechanisms of Triticeae tribe to epiphytoparasites in anthropical ecosystem. Ukrainian Journal of Ecology. 2017; 7(2): 230–238. DOI: 10.15421/2017_41.

Dogan R, Kacar O, Coplu N, Azkan N. Characteristics of new breeding lines of triticale. African J. Agric. Res. 2009; 4: 133–138. DOI: 10.5897/AJAR.9000096.

CMEA international classifier of the genus Triticum L. Leningrad, 1984. 85 p.

Replenishment, preservation in viable state and studies of the world collections of wheat, goatgrass and triticale. Sankt-Peterburg, 1999. 82 p.

Methods of the state variety trials of agricultural crops. Moscow, 1988. 121 p.

Dospekhov BA. Methodology of field experiment. Мoscow: Аgropromizdat, 1985. 351 p.

Sozinov AA, Poperelya FA. Genetic classification of prolamines and its use for plant breeding. Ann. Technol. Agric. 1980; 29(2): 45–229.

Metakovsky EV. Gliadin allele identification in common wheat. II Catalogue of gliadin alleles in common wheat. J. Genet. Beed. 1991; 45(4): 44–325.

Moskalecz VV, Moskalecz TZ, Moskalecz VI, Pika YuM. Agrobiological characteristics of the ecotype of soft winter wheat Triticum aestivum L. Zoryana Nosivska. Visnyk Tsentru Naukovogo zabezpechennia APV Xarkivskoyi oblasti. 2011; 11: 14–120.

Moskalec VV, Pisarenko PV, Moskalec TZ, Moskalec VI. Variety of a new generation of soft winter wheat "Yuvіvata 60". Vestn. Kurganskoj GSHA. 2014; 1: 21–25.

Synecological aspects of formation of highly productive phytocenoses of grain and legume crops. In: TZ Moskalecz, ed. Kherson: Grin DS, 2014. 514 p.

Moskalecz VV, Moskalecz TZ, Moskalecz VI. Characteristics of the source material of soft winter wheat Nosiv selection and research station of the Institute of Agricultural Microbiology and agro-industrial production of NAAS of Ukraine. Visnyk Tsentru Naukovogo zabezpechennia APV Xarkivskoyi oblasti. 2014; 16: 61–72.

Moskalets VV, Moskalets TZ, Vasylkivskyi SP, Grynyk IV. Сommon wheat: ecological plasticity by biological and technological markers. Biologikal Buletin Melitopol State Pedagogical University. 2016; 9(4).

Kozub NO, Sozinov IO, Karelov VV, Bidnyk GYa, Demyanova NO, Sozinova OI, Blium YaB, Sozinov OO. Study of 1RS shoulder recombination from Petcus and Insave rye in wheat-rye translocations 1BL.1RS and 1AL.1RS using spare proteins as genetic markers. Cytologyia i genetyka. 2018; 52(6): 61–70. DOI: 10.3103/S0095452718060063.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-30

Номер

Розділ

НАСІННИЦТВО І НАСІННЄЗНАВСТВО