Мінливість кількісних ознак озимого тритікале в умовах центрального регіону Білорусі

Автор(и)

  • N. P. Shishlova
  • V. N. Bezlyudny Research and Practical Centre of the National Academy of Sciences of Belarus for Arable Farming, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30835/2413-7510.2021.237007

Ключові слова:

тритікале озиме, технологія вирощування, врожайність, кількісна ознака, мінливість

Анотація

Мета. Оцінити мінливість кількісних ознак озимого тритікале, яке вирощується за звичайною та інтенсивною технологією в умовах Білорусі.

Матеріали і методи. Об’єктом дослідження були 30 сортів і перспективних зразків озимого гексаплоїдного тритікале (X Triticosecale Wittm. & A. Camus, 2n=42) вітчизняної та закордонної селекції (Польща, Україна, Росія) з розсадника конкурсного сортовипробування. Зразки щорічно тестували на дослідних полях науково-практичного центру Національної академії наук Білорусі по землеробству за звичайною та інтенсивною технологією вирощування. При інтенсивному рівні вирощування застосовували додаткову дозу азотних добрив, мікроелементи (Cu, Mn), регулятори росту та фунгіциди. Площа ділянки – 10 м2, повторення – трьохкратне, розміщення ділянок рандомізоване, норма висіву 4,5 млн схожого насіння на гектар, період спостереження – 2011–2020 рр.

Визначено врожайність, кількість та масу зерен основного колоса, натуру і масу 1000 зерен. Вміст в зерні сирого протеїну, клейковини та крохмалю визначали методом ближньої інфрачервоної спектроскопії. Статистичну обробку даних проводили за Доспеховым Б.А.

Обговорення результатів. У статті представлено результати багаторічного вивчення кількісних ознак сортів і зразків озимого тритікале, вирощених в ґрунтово-кліматичних умовах центрального регіону Білорусі за звичайною та інтенсивною технологією. Показано ступінь впливу рівня інтенсифікації на врожайність, елементи продуктивності та якість зерна тритікале.

Висновки. Максимальною стабільністю характеризувалися показники озимого тритікале «натура зерна» та «вміст сирого крохмалю»; мінімальною – «вміст клейковини» та «врожайність». Застосування додаткових прийомів інтенсифікації змінювало абсолютні значення кількісних ознак, але не мало суттєвого впливу на рівень їх мінливості

Посилання

Agriculture of the Republic of Belarus: statistical collection. National Statistical Committee of the Republic of Belarus. Minsk, 2020. 180 p.

National List of Varieties. Ministry of Agriculture and Food of the Republic of Belarus, State Inspection for Testing and Protection of Plant Varieties. Minsk, 2020. 270 p.

Arable Lands of Crops in the Republic of Belarus for 2020: bulletin. National Statistical Committee of the Republic of Belarus. Minsk, 2020. 30 p.

Blum A. The abiotic stress response and adaptation of triticale – a review. Cereal Res. Com. 2014; 42 (3): 359–375. DOI: 10.1556/CRC.42.2014.3.1.

Losert D, Maurer HP, Marulanda JJ, Würschum T. Phenotypic and genotypic analyses of diversity and breeding progress in European triticale (X Triticosecale Wittmack). Plant Breeding. 2017; 136: 18–27. DOI: 10.1111/pbr.12433.

Organizational and technological standards of cultivation of grain, leguminous and al crops: collection of industry regulations. In: VG Gusakov, FI Privalov, eds. Minsk: Belarus. navuka, 2014. 288 p.

Dospekhov BA. Мethodology for a field experiment. Мoscow: Agropromizdat, 1985. 351 p.

Klasifikator x Triticale Müntzing. Praha, 1981. 33 p.

Osokina NM, Kosteckaya KV. Comparative evaluation of cereal gran properties of spring wheat, triticale and barley. Visnyk Umanskogo Natsionalnogo Universitetu Sadivnictva. 2014; 1: 78–83.

Shishlova NP. Physiological and biochemical basic concepts of triticale productivity and quality. Minsk: Belarus. navuka, 2018. 201 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-12

Номер

Розділ

МЕТОДИ І РЕЗУЛЬТАТИ СЕЛЕКЦІЇ