Харківська селекційна станція – заснування та початок селекційної роботи з культурою озимої пшениці
DOI:
https://doi.org/10.30835/2413-7510.2010.70311Ключові слова:
Робота дослідна, робота селекційна, сорт, лінія, випробування ліній пшениці, Харківська селекційна станція, відділ селекціїАнотація
Стаття містить інформацію про заснування Харківської селекційної станції та її роль в організації селекційної роботи з озимою пшеницею. В Україні на початку XX ст. на розвиток науково-дослідної справи значний вплив мали сільськогосподарські товариства, земські управи, Департамент землеробства та приватна ініціатива сільських господарів. Так за сприяння Харківського товариства сільського господарства в 1908 р. була створена Харківська сільськогосподарська станція, яка за пропозицією Комітету Міністерства землеробства з 1909 р. реорганізована у селекційну. Першим директором установи обрано П.В. Будріна. Його помічниками стали Б.К. Єнкен і В.Я. Юр’єв. Основними методами селекції були відбір та схрещування нових сортів культурних рослин (злакові культури та цукровий буряк). З озимої пшениці названими методами було створено ряд перспективних номерів, ліній та сортів з підвищеними господарсько цінними ознаками: Еритроспермум 917, Мільтурум 120, Юр’ївка, Ферругінеум 1239##submission.downloads##
Опубліковано
2016-06-01
Номер
Розділ
ІСТОРІЯ СЕЛЕКЦІЇ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Х. М. Піпан
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
При розміщенні текстів статей в електронних ресурсах авторські права зберігаються за автором друкованої публікації.
Автор може не погоджуватися з правками рецензентів і редакції, мотивуючи при цьому свою точку зору.
Автор може вимагати від редакції пояснень або змін у випадку виявлення істотних помилок у його статті.
Автор може використовувати матеріали, опубліковані в журналі «Селекція і насінництво» у своїх роботах, обов’язково посилаючись на наш журнал.
