Хімічний склад та фізико-механічні властивості насіння злакових багаторічних трав, як чинник його довговічності

Анотація

Дослідження в рамках поставленої проблеми проводились на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН упродовж 2008–2014 рр. За результатами досліджень встановлено, що тривалість господарської довговічності насіння досліджуваних видів при зберіганні в типовому насіннєвому складі  становить для костриці тонколистої – 40–≥54 місяці, пирію середнього – 46–54, стоколосу прибережного – 32–42, житняку гребінчастого – 28–42 та регнерії шорсткостеблової – 32–34 місяці. Особливістю хімічного складу костриці тонколистої є високий вміст крохмалю та найнижчий відсоток протеїну; пирію середнього – найбільший відсоток крохмалю та жиру і низький вміст протеїну; стоколосу прибережного – найнижчий відсоток крохмалю та жиру та найбільший відсоток протеїну; житняку гребінчастого – середній вміст основних запасних речовин в порівнянні з іншими досліджуваними видами; регнерії шорсткостеблової – високий вміст протеїну та низький – крохмалю. Зв’язку між формою, довжиною, масою 1000 насінин і його довговічністю виявлено не було. Адже найбільш довговічні види – костриця тонколиста і пирій середній характеризуються протилежними показниками за довжиною насіння і масою 1000 насінин. Також ці види відрізняються й за формою насіння: в костриці тонколистої – ланцетна, пирію середнього – видовжена. Встановлено залежність шпаруватості насіння досліджуваних видів від його фізико–механічних властивостей, що вказує на співвідношення повітря і насіння в масі та, відповідно,  впливає на  фізіологічні процеси при зберіганні.