Нові перспективні ранньостиглі сорти сої Glycine max (l.) Merril поєдинок та Каприз

Автор(и)

  • E. V. Yakubenko Інститут олійних культур НААН, Україна
  • A. S. Zinchenko Інститут олійних культур НААН, Україна
  • K. Y. Boyko Інститут олійних культур НААН, Україна
  • E. V. Vedmedeva Інститут олійних культур НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30835/2413-7510.2021.237169

Ключові слова:

сорт, соя, продуктивність, ранньостиглість, посухостійкість, урожайність

Анотація

Мета дослідженнястворення нових сортів сої та поєднання у них ранньостиглості, посухостійкості та продуктивності, необхідних для формування врожаю сої на півдні України.

Матеріали і методи дослідження. Для створення нових сортів вихідним матеріалом були зразки колекції сої Інституту олійних культур НААН. На основі попередніх досліджень було виділено потенційні донори цінних ознак. Вивчення донорів відбувалось на дворядкових ділянках площею 9,8 м2 у двох повтореннях екологічного сортовипробування. Гібриди F1 розмножували і збирали насіння з кожної рослини окремо. Гібриди F2 сіяли по дві насінини квадратно-гніздовим способом за схемою 70 x 70 см.

Обговорення результатів. Отримані результати вивчення вихідного матеріалу сортів повністю підтверджують висновки Сеферова І.В. з співавторами про відмінність рівня прояву важливих ознак сортів сої при вирощуванні в інших умовах. А саме виявилось, що потенційно дуже врожайні сорти Ходсон і Діона не змогли в умовах Степу України виявити високу врожайність, масу 1000 насінин і сформувати велику кількість бобів. Однак використання їх як донорів цих якостей виявило у нових сортах Поєдинок та Каприз високий потенціал врожаю. Успіх в селекції ранньостиглих сортів сої пристосованих до вирощування у посушливому кліматі Півдня України забезпечили перш за все добір потомства в екстремальних умовах вологозабезпеченості півдня степу України та залучення сортів з ознаками ранньостиглості та високого потенціалу формування бічних стебел.

Висновки. Створено нові ранньостиглі сорти сої Поєдинок та Каприз, вегетаційний період становить 100 та 95 діб відповідно з високим потенціалом врожайності до 3,5 т/га та середнім показником врожайності 2,3 т/га сорту Поєдинок та 2,1 т/га сорту Каприз. Сорти відповідають технологічним умовам за висотою рослин і прикріпленням нижнього бобу, дружності дозрівання, стійкості до вилягання і розтріскуваності бобів, є толерантними до основних грибних хвороб та посухи

Посилання

Seferova IV, Misyurina TV, Nikishkina MA. Ecological and geographical assessment of the biological potential of early ripening varieties and soybean verification. Sel’skokhozyaystvennaya biologiya. Ser. Biologiya rasteniy. 2007; 5: 42–47.

Johnson HW, Bernard RL. Soybean genetics and breeding. Soybean. Advances in Agronomy. 1970; 14: 149–221. DOI: 10.1016/50065-2113(08)60438-1.

Tolokonnikov VV, Koshkarova TS, Ileneva SV, Kantser GP. Selection of early maturing soybean cultivars for conditions of irrigation. Mizhnarodnyy naukovo-doslidnyy zhurnal International scientific research journal. 2016; 3(45): 123–124. DOI: 10.18454/IRJ.2016.45.037.

Butovecz ES. Evaluation of soybean cultivars in environmental test. Sil’s’ke hospodarstvo. 2011; 6: 38–39.

Tripathi R, Agrawal N, Kumawat G, Gupta S, Varghese P, Ratnaparkhe MB, Bhatia VS, Maranna S, Satpute GK, Chand S, Jain M. QTL mapping for long juvenile trait in soybean accession AGS 25 identifies association between a functional allele of FT2a and delayed flowering. Euphytica. 2021; 217(3): 12.

Zhu JH, Takeshima R, Harigai K, Xu ML, Kong FJ, Liu BH, Kanazawa A, Yamada T, Abe J. Loss of Function of the E1-Like-b Gene Associates With Early Flowering Under Long-Day Conditions in Soybean. Frontiers in Plant Science. 2019; 9: 13.

Langewisch T, Lenis J, Jiang GL, Wang DC, Pantalone V, Bilyeu K. The development and use of a molecular model for soybean maturity groups. Bmc Plant Biology. 2017; 17: 13.

Gupta S, Bhatia VS, Kumawat G, Thakur D, Singh G, Tripathi R, Satpute G, Devadas R, Husain SM, Chand S. Genetic analyses for deciphering the status and role of photoperiodic and maturity genes in major Indian soybean cultivars. Journal of Genetics. 2017; 96(1): 147–154.

Blessing CH, Mariette A, Kaloki P, Bramley H. Profligate and conservative: water use strategies in grain legumes. Journal of Experimental Botany. 2018; 69(3): 349–369.

Kantolic AG, Peralta GE, Slafer GA. Seed number responses to extended photoperiod and shading during reproductive stages in indeterminate soybean. European Journal of Agronomy. 2013; 51: 91–100.

Saryoko A, Homma K, Lubis I, Shiraiwa T. Plant development and yield components under a tropical environment in soybean cultivars with temperate and tropical origins. Plant Production Science. 2017; 20(4): 375–383.

Morrison MJ, Fregeau-Reid JA, Cober ER. Genotype and environment influence gamma aminobutyric acid concentration in short-season soybean. Canadian Journal of Plant Science. 2012; 92(6): 1093–1100.

Leshchenko AK. Soybean culture. Naukova dumka [Scientific thought]. Kiev. 1978; 236.

Didorenko SV, Karyagin YG, Bulatova KM. Method of soybean hybridization. Patent 31427, Kazakh scientific research Institute of agriculture and plant growing. 2016.

Wide unified CMEA classifier and the international CMEA classifier of the genus Glycine Willd. Leningrad: VIR, 1981; 1990 p.

Methodology for conducting an examination of varieties for performance, uniformity and stability (VOS). Grain beans of culture. Kyiv, 2000.

Dospekhov BA. Methodology of field experience with the basics of statistical process. 5th ed. red. Moscow: Ahropromizdat, 1985. 351 p.

Zelentsov S, Kochegura A. The current state taxonomy of cultivated soybeans Glycine max (L.) Merrill. Maslichnye kultury. 2006; 1: 134.

Methods of qualification examination of plant varieties for suitability for distribution in Ukraine. The general part. 4th ed., Corr. and ext.Vinnitsa. 2017. 119 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-12

Номер

Розділ

СОРТОВИВЧЕННЯ ТА СОРТОЗНАВСТВО