Інноваційна система добору на платформі нелінійного аналізу фазово-параметричних портретів параметричних проявів компонентних ознак селекційних зразків
DOI:
https://doi.org/10.30835/2413-7510.2017.120442Ключові слова:
добір, жито озиме, пелюшка, компонентна ознака, лінійний аналіз, нелінійний аналізАнотація
Добір є найбільш відповідальним у плані підвищення ефективності та енерго- праце- і фінансово витратним елементом селекційного процесу. Неоптимальне налаштування алгоритму та помилкове визначення парадигми і моделі добору може привести до нульового конкурсного результату навіть при високих параметричних значеннях вихідних форм.
Однією з суттєвих проблем традиційної селекції є правильний вибір оптимальної концепції добору цінних генотипів за параметричними проявами фенотипів в ієрархічній системі селекційних розсадників. Класичною і такою, що найбільш застосовується є концепція добору в системі поколінь, які розщеплюються. Розподіл і ступінь прояву генотипової мінливості із загальної фенотипової встановлюється і вираховується в системі лінійного алгебраїчного дисперсійного, дискримінантного тощо аналізу протягом кількох поколінь
Посилання
DragavtsevVA. Problemsofovercomingthegapsbetweengenesandtraitsinmodernbreeding. IzviestijaMoskovskoisekskokhoziaystvennoyakademiind. aKATimiriazev. 2009; 2: 110–122.
Dragavtsev VA. Integration of biodiversity and genom technology for crop improvement. National Institute of Agrobiological Resources, Japan, Tsucuba, 2000. P. 93–95.
Dragavtsev VA. Algorithms of an ecology–genetical survey of of genofond and methods of creating the varieties of crop plants for yield, resistance and quality. St.-Petersburg: VIR, 2002. 41 p.
GrodzinskiyD, GlazkoV. Eco-genetic priorities of plant production intensification. Visnyk NAS Ukrayiny. 2005; 9: 57–62.
Maletskiy SI, Royik NV, Dragavtsev VA. The third variability. Types of heredity and reproduction of seeds in plants. Selskokhoziaystvennaya biologiya. 2013; 5: 3–29.
Maletskiy SI, Maletskaia EI, Yudanova SS Apozygous method of seed reproduction in the genus Beta (Chenopodiaceae) and NI Vavilov’s homologous series. Vavilovskiy journal selektsii I genetiki. 2011; 15(1): 66–79.
Maletskiy SI. Heredity and synergistic processes in pollination and fertilization in flowering plants.Avtokhtonnitaindukovaniroslyny. 2010; 6: 90–106.
LitunPP, KyrychenkoVV, PetrenkovaVPetal. Літун П.П. Theory and practice of breeding for macro-traits. Methodological problems. Kharkiv, 2004. 130 p.
Dragavtsev VA, Makarova GA, Kochetov AA et al. New approaches to express assessment of genotypic and genetic (additive) variances of plant performance features. Vavilovskiy journal selektsii I genetiki. 2012; 16(2): 427–436.
Chernusskiy VV. Methodological approaches to create systemic automated complexes for collection and analysis of data in the process of selection in agricultural crop breeding.NaukovipratsiInstytutubioenergetychnykhkulturItsukrovykhburiakiv. 2014; 22: 54–61.
ChernusskiyVV. Identification of the Australian winter pea gene pool accessions by componentized traits in breeding of varieties for different industrial usages.Sortovyvchenniataokhoronapravnasortyroslyn. 2014; 2: 23–29.
ChernusskiyVV, Chernusskaia TA. Principles and methodology of approximation of experimental data according to the concept of comprehensive breeding of crops that are traditional for the Woodlands for performance and adaptability. Agropromyslove vyrobnytstvo Polissia. 2015; 7: 28–35
Yefimov VM, Melchakova MA, Kovaleva VYu. Geometric properties of evolutionary distances.VavilovskiyjournalselektsiiIgenetiki. 2013; 17(4/1): 714–723.
ShyianAA. Fundamentals of simulation of biologic and ergative systems.Vinnytsia: VNTU, 2008. 131 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 В. В. Чернуський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
При розміщенні текстів статей в електронних ресурсах авторські права зберігаються за автором друкованої публікації.
Автор може не погоджуватися з правками рецензентів і редакції, мотивуючи при цьому свою точку зору.
Автор може вимагати від редакції пояснень або змін у випадку виявлення істотних помилок у його статті.
Автор може використовувати матеріали, опубліковані в журналі «Селекція і насінництво» у своїх роботах, обов’язково посилаючись на наш журнал.
