Біометричні показники ліній – батьківських компонентів гібридів кукурудзи різних груп ФАО залежно від обробки біопрепаратами за умов зрошення
DOI:
https://doi.org/10.30835/2413-7510.2021.237140Ключові слова:
кукурудза, батьківський компонент, висота рослини, висота верхнього (продуктивного качана), урожайністьАнотація
Мета і задачі дослідження. Метою досліджень було встановлення біометричних показників та урожайності насіння ліній-батьківських компонентів сучасних вітчизняних гібридів кукурудзи різних груп стиглості, за різної густоти рослин та обробітку біопрепаратами на краплинному зрошенні в умовах Південного Степу. Визначити взаємозв’язки висоти рослин та висоти прикріплення верхнього (продуктивного) качана з урожайністю насіння ліній-батьківських компонентів гібридів.
Матеріали та методи. Дослідження проводились протягом 2018–2020 рр. на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН, що розташоване в зоні Інгулецького зрошувального масиву. Грунт дослідної ділянки темно-каштановий средньосуглинковий слабкосолонцюватий з глибоким рівням залягання ґрунтових вод.
Трьохфакторний дослід закладали методом рендомізованих розщеплених блоків. Дослідження проводили у чотириразовій повторності. Посівна площа ділянок 30,0 м2, облікова – 20,0 м2.
Фактор А – різні за групами стиглості лінії-батьківські форми: ДК 445 (батьківський компонент гібридів Арабат, Віра, Гілея); ДК 411 (батьківський компонент гібридів Чонгар, Ламасан); ДК 281 (батьківський компонент гібриду Степовий); ДК 247 (батьківський компонент гібриду Скадовський). Фактор В – густота рослин батьківських компонентів 70, 80, 90 тис. шт/га. Фактор С – обробка батьківських компонентів кукурудзи біологічними препаратами: Біо-гель, Хелафіт комбі, що занесені до Реєстру дозволених для використання пестицидів.
Обговорення результатів. Обробка рослин кукурудзи біопрепаратами позитивно вплинула на висоту батьківських компонентів за окремими фазами розвитку. Найбільший вплив на ростові процеси спричиняв препарат Хелафіт форте, який забезпечував збільшення висоти рослин порівняно з контролем на 1,9–3,8 см. Біо-гель, в середньому за дослідом, мінімально впливав на ростові процеси (приріст 0,3–2,4 см).
Ранньостигла лінія ДК 281 (ФАО 190) максимальну урожайність показала за густоти 90 тис. р./га і обробки препаратом Хелафіт комбі – 3,65 т/га. Середньорання лінія ДК 247 (ФАО 290) максимальну врожайність показала за густоти 80 тис. р./га та обробки препаратом Хелафіт комбі – 4,65 т/га. Середньопізні лінії ДК 445 та ДК 411 максимальну врожайність показали за густоти 70 тис. р/га і обробки препаратом Хелафіт комбі – 6,30 т/га та 4,65 т/га відповідно.
Висновки. Встановлено біометричні показники та урожайність насіння ліній-батьківських компонентів сучасних вітчизняних гібридів кукурудзи різних груп стиглості, за різної густоти рослин та обробітку біопрепаратами на краплинному зрошенні в умовах Південного Степу. Визначено взаємозв’язки висоти рослин та висоти прикріплення верхнього (продуктивного) качана з урожайністю насіння ліній-батьківських компонентів гібридів
Посилання
Lavrynenko YuO, Vozhegova RA, Hozh OA. Productivity of corn hybrids of different FAO groups depending on microfertilizers and growth stimulants under irrigation in the south of Ukraine. Agricultural Science and Practice. 2016; 3(1): 55–60. DOI: 10.15407/agrisp3.01.055.
Tokmakova LM, Trepan AO, Shevchenko LA. The effectiveness of phosphorus nutrition of polymyxobacterin-teated corn plants. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi aharnoi akademii. 2019; 1: 73–80. DOI:10.31210/visnyk2019.01.09.
Sukhomud OH, Adamenko DM, Kravets IS, Sukhanov SV. Influence of microfertilizers of TM "Aktyv-Urozhai" on the growth, development and performance of corn plants. Visnyk Umanskoho natsionalnoho universytetu sadivnytstva. 2019; 94: 156–164. DOI:10.31395/2415-8240-2019-94-1-156-164.
Vozhehova RA. Irrigated agriculture is the guarantor of the food security of Ukraine under climatic changes. Visnyk ahrarnoi nauky. 2018; №11(788): 28–34. DOI: 10.31073/agrovisnyk201811-04.
Kapustian MV, Polukhina AV, Tymchuk VM, Chernobai LM. Development of tools and algorithms for adjusting corn breeding programs. Sel. Nasinn. 2018; 113: 77–84. DOI: 10.30835/2413-7510.2018.134360.
Milander J, Jukić Ž, Mason S. Hybrid maturity influence on maize yield and yield component response to plant population in Croatia and Nebraska. Cereal Research Communications. 2017; 45(2): 326–335. DOI: 10.1556/0806.45.2017.015.
Palamarchuk VD. Influence of foliar supplementary fertilization on the cob number in maize hybrids. Visnyk ahrarnoi nauky. 2018; 8: 24–32. DOI: 10.31073/agrovisnyk201808-14.
Bielov YaV. Avenues of optimization of corn growing technologies under climatic changes. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria. 2018; 4: 74–81. DOI: 10.31521/2313-092X/2018-4(100)-11.
Yi Q, Liu Y, Hou X, Zhang X, Li H, Zhang J. Genetic dissection of yield-related traits and mid-parent heterosis for those traits in maize (Zea mays L.). BMC plant biology. 2019; 9. DOI: 10.1186/s12870-019-2009-2.
Van Heerwaarden J, Hufford MB, Ross-Ibarra J. Historical genomics of North American maize. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2012; 109(31): 12420–12425. DOI: 10.1073/ pnas.1209275109.
Kotchenko MV, Kirsanova HV, Puhach AM, Puhach AV. Performance of differently ripening corn hybrids in the Northern Steppe of Ukraine. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. 2016; 4: 27–30. DOI:10.31210/visnyk2016.04.04.
Kalenska SM, Taran VH. Yield index of maize hybrids depending on plant density, fertilizer doses and weather conditions of cultivation. Plant Varieties Studying and Protection. 2018; 14(4): 415–421. DOI: 10.21498/2518-1017.14.4.2018.151909.
Pashchenko YuM. Cultivation methods for maize hybrid parents in the Southern Steppe. Selektsiia i nasinnytstvo. 2009; 97: 203–208. DOI: 10.30835/2413-7510.2009.77603.
Mason S, Kmail Z, Galusha T, Jukić Ž. Path analysis of drought tolerant maize hybrid yield and yield components across planting dates. Journal of Central European Agriculture. 2019; 20(1): 194–207. DOI: 10.5513/JCEA01/20.1.2106.
Pacific Seeds (2008/2009) Hybrid corn agronomy guide 2008/09, Pacific Seeds Pty Ltd, р. 24.
Widderick M, Meulen A van der, Churchett J, McLean A. Weed issues and action items. GRDC Update Papers 31 July. 2015; 35–36.
Savchuk MV, Lisovyi MM, Taran OP, Chechenieva TM, Starodub MF. Effect of pre-sowing treatment with nanocomposites on the photosynthetic apparatus in a maize hybrid. Visnyk ahrarnoi nauky. 2018; № 5(782): 32–35. DOI: 10.31073/agrovisnyk201805-05.
Lavrynenko YuO, Hozh OA, Vozhegova RA. Productivity of corn hybrids of different FAO groups depending on microfertilizers and growth stimulants under irrigation in the south of Ukraine. Agricultural science and practice. 2016; 1: 55–60. DOI: 10.15407/agrisp3.01.055.
Vozhegova RA, Lavrynenko YuO, Hlushko TV. Productivity of maize hybrids of different FAO groups depending on condition of irrigation and dosage of fertilizers in the southern steppe of Ukraine. Agric. Sci. Pract. 2014; 1(3): 62–68. DOI: 10.15407/agrisp1.03.062.
Prysiazhniuk LM, Shovhun OO, Korol LV, Korovko II. Assessment of stability and plasticity indicators in new corn (Zea mays L.) hybrids in the woodlands and steppe of Ukraine. Plant Var. Stud. Prot. 2016; 2: 16–21. DOI: 10.21498/2518-1017.2(31).2016.70050.
Lavrynenko YuO, Kokovikhin SV, Naidonov VH, Mykhailenko IV. Scientific basics of corn seed production on irrigated lands in the South of Ukraine. Kherson: Ailant, 2007; 256.
Methods of field and laboratory studies on irrigated lands. In: RA Vozhehova, YuO Lavrynenko, MP Maliarchuk et al., eds. Kherson: Hrin DS, 2014. 268 p.
Marchenko TYu, Lavrynenko YuO, Mykhailenko IV, Khomenko TM. Biometric indicators of maize hybrids of different FAO groups depending on micronutrient treatment on irrigation. Plant Varieties Studying and protection. 2019; 15(1): 71–79. DOI: 10.21498/2518-1017.15.1.2019.162486.
Marchenko TYu. Expression and variability of biometric traits in maize parents and hybrids evolved from different genetic plasms on irrigation. Natural sciences and modern technological solutions: knowledge integration in the XXI century : collective monograph. Lviv-Torun : Liha-Pres, 2019. P. 137–153. DOI: 10.36059/978-966-397-154-4/135-152.
Marchenko TYu, Lavrynenko YuO, Tischenko АV, Zabara PP. Прояв і мінливість біометричних ознак у ліній–батьківських компонентів та гібридів кукурудзи за використання різних генетичних плазм при зрошенні. Наукові доповіді НУБІП України. 2020. №3 (85). ISSN: 2223–1609. http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2020.03.008.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Т. Ю. Марченко, Р. А. Вожегова, Ю. А. Лавриненко, П. П. Забара
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
При розміщенні текстів статей в електронних ресурсах авторські права зберігаються за автором друкованої публікації.
Автор може не погоджуватися з правками рецензентів і редакції, мотивуючи при цьому свою точку зору.
Автор може вимагати від редакції пояснень або змін у випадку виявлення істотних помилок у його статті.
Автор може використовувати матеріали, опубліковані в журналі «Селекція і насінництво» у своїх роботах, обов’язково посилаючись на наш журнал.
