Стійкість ліній та гібридів соняшнику до ураження основними патогенами в умовах північного Степу України

Анотація

Мета досліджень – визначення рівня прояву хвороб соняшнику та їх поєднання з цінними господарськими ознаками залежно від генотипу, а також виділення кращих ліній і гібридів для подальшого використання у виробництві. Для досягнення мети вирішували такі задачі: створення стаціонарного інфекційного фону соняшнику; дослідження рівня прояву основних хвороб соняшнику залежно від умов року; оцінка ліній і гібридів за цінними господарськими ознаками та за стійкістю до комплексу патогенів; виділення кращих ліній і гібридів.

Матеріали та методи. Фітопатологічні дослідження проводили в умовах багаторічної (2005-2020 рр.) монокультури соняшнику, на штучному польовому інфекційному фоні, для створення якого використовували інфіковані в природних умовах частини рослин і лабораторний інфекційний матеріал. Досліджували стійкість ліній і гібридів соняшнику до патогенів, розповсюдженим в умовах північного Степу України: несправжної борошнистої роси (Plasmopara helianthi Novot.), сухої гнилі (Rhyzopus nigricans Ehrend) і ембелізії (Embellisia helianthi (Hansf.) Pidolp). Рівень прояву інфекційного фону визначали шляхом підрахунку відсотка уражених збудниками хвороб рослин соняшнику по відношенню до загальної кількості висіяних сім'янок зразка. За методикою конкурсного випробування проводили облік цінних господарських ознак генотипів. Матеріалом для досліджень були лінії і гібриди соняшнику селекції ІОК НААН та ІР імені В.Я. Юр'єва НААН, всього 60 зразків.

Обговорення результатів. Показник рівня інфекційного фону, визначений як відсоток уражених рослин, коливався за роками досліджень. Розмах мінливості склав: за несправжньою борошнистою росою в 2005-2020 рр. – 7,2-27,3 %; за сухою гниллю в 2012-2020 рр. – 47,1-82,2 %; за ембелізією в 2012-2020 рр. – 11,0-88,8 %. Виділено лінію-стерильний аналог (ЗЛ70А), лінію-відновник фертильності пилку (Х 114 В) і гібриди (Хазар, Коляда, Первісток і Приз), які мають високу (бал 7) і дуже високу (бал 9) стійкість до трьох досліджених патогенів. Високу стійкість до несправжньої борошнистої роси і сухої гнилі показала лінія Х 720 В, а також простий стерильний гібрид ХЗ 1701 А. За високою стійкістю до несправжньої борошнистої роси виділено лінії Сх 1008 А, ЗЛ72А, ЗЛ42А, ЗЛ260В і гібрид Гайчур.

За роки досліджень цінних господарських ознак (2017-2020 рр.) спостерігали високий рівень інфекційного фону основних патогенів соняшнику, що дозволило виділити кращі зразки, що поєднують високу стійкість (бал стійкості 7 і 9) з високою врожайністю, високою масою 1000 насінин (до 58,6 г), високим умістом олії в насінні (до 52,12 %) і низькою лушпинністю, яка не перевищувала 24,6 %. Тривалість періоду «сходи-фізіологічна стиглість»у кращих за стійкістю гібридів була 95-105 діб, у ліній 85-105 діб. Кращим за врожайністю (3,61 т/га) був гібрид Коляда, спільної селекції ІР імені В.Я. Юр'єва НААН та ІОК НААН. Гібрид Коляда з 2020 року занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Висновки. Доведено можливість виділення генотипів (ліній і гібридів) з груповою стійкістю до основних патогенів соняшнику, розповсюдженим в умовах північного Степу України. Виділено лінії та їх гібридні комбінації, які поєднують високу стійкість до основних патогенів з високим рівнем прояву господарських ознак.