Диференцююча здатність середовища як метод добору вихідного матеріалу в селекції ячменю ярого
DOI:
https://doi.org/10.30835/2413-7510.2015.57337Ключові слова:
ячмінь ярий, сорт, диференціююча здатність середовища, маса 1000 зеренАнотація
В умовах Степу України встановлено ефекти диференцюючої здатності середовища і параметри середовища при вивчені семи сортів ячменю ярого.
Мета і завдання досліджень. Визначити ефекти дифференцюючої здатності середовища, особливості параметрів середовищ за роками досліджень як фону для відбору за ознакою маса 1000 зерен.
Матеріал і методика. У роботі проаналізовано дані вивчення сортів ячменю ярого Прерія, Донецький 14, Партнер, Галактик, Гетьман, Фенікс, Адапт в умовах 2012-2014 рр.
Параметри адаптивної здатності, стабільності генотипів і середовища як фону для відбору за ознаками розраховували за методикою А. В. Кільчевського, Л. В. Хотильової, за програмою ППП "ОSGЕ" «EliteSystems gr.». Взаємодія генотипу і середовища, достовірність впливу окремих факторів на врожайність визначали методом дисперсійного аналізу.
Обговорення результатів. У 2012 -2014 роках було проведено випробування семи сортів ячменю ярого. В якості стандарту використовували сорт Прерія. Включено сорти Донецького інституту агропромислового виробництва (Донецький 14, Партнер), Селекційно-генетичного інституту (Прерія, Гетьман, Галактик, Адапт), Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва (Фенікс).
Вищу дифференціюючу здатність середовища (δ2ДССk) відзначено в 2012 р - 9,22. Коефіцієнт лінійності (lek) вказує на лінійний характер взаємодії середовища і ознаки маси 1000 зерен в 2012 р. Ефекти компенсації (Кek) (1,51) в 2013 р. вказують на аналізуючий ефект середовища як фону для добору.
Висновки. Використання дифференціюючої здатності дає можливість аналізувати середовища за їх впливом на сорти і характеризує їх як фони для добору сортів в якості вихідного матеріалу за ознакою маса 1000 зерен. У ході досліджень встановлено, що 2012 і 2013 рр. є аналізуючим фоном, а 2014 р. - стабілізуючим.
Посилання
Goncharenko AA. Comparative assessment of environmental sustainability varieties of crops. In: Achievements and prospects of breeding and technological support agribusiness in the area Nonblacksoil RF. Moscow: SIIAF ZRNZ, 2006. P. 25-29.
Dospekhov, BA. Methods of field experiments. Moscow: Kolos, 1979. 416 p.
Zhuchenko, AA. Adaptive plant industry. Chisinau: Shtiintsa, 1990. 431 p.
Kilchevsky AV, Khotyleva LV. Genotype and environment in plant breeding. Minsk: Nauka i tekhnika, 1989. 191 p.
Kilchevsky AV, Khotyleva LV. Ecological plant breeding. Minsk: Tekhnalogiya, 1997. 372 p.
Vashchenko VV, Shevchenko OO. Evaluation of spring barley lines on adaptability. Bulletin ІGP UAAS. 2010; 38:146-149.
Vashchenko VV. Evaluation of spring barley lines in breeding for adaptability. Visnyk Dnipropetrovskogo natsionalnogo agrarnogo universytetu. 2001; 2:57–59.
Vashchenko VV. Genetic control of spring barley varieties. Visnyk Dnipropetrovskogo natsionalnogo agrarnogo universytetu. 2009; 1:62-65.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 В. В. Ващенко, А. А. Шевченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
При розміщенні текстів статей в електронних ресурсах авторські права зберігаються за автором друкованої публікації.
Автор може не погоджуватися з правками рецензентів і редакції, мотивуючи при цьому свою точку зору.
Автор може вимагати від редакції пояснень або змін у випадку виявлення істотних помилок у його статті.
Автор може використовувати матеріали, опубліковані в журналі «Селекція і насінництво» у своїх роботах, обов’язково посилаючись на наш журнал.
