Аналіз успадкування та зчеплення локусів, що кодують морфологічні ознаки та ізоферменти у квасолі звичайної (Phaseolusvulgaris)

Автор(и)

  • Л. В. Головань Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Україна
  • В. К. Пузік Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Україна https://orcid.org/0000-0003-3890-6150

DOI:

https://doi.org/10.30835/2413-7510.2011.66614

Ключові слова:

Морфологічні ознаки, локус, ген, ізофермент, Ph. vulgaris

Анотація

У результаті проведених досліджень було встановлено незалежне успадковування таких пар ознак: Skdh + характер росту; Skdh + забарв-лення квітки; Skdh + пігментація на рослині, Skdh + тип куща, забарвлен-ня насіння + характер росту, забарвлення насіння + тип куща, характер росту + забарвлення квітки, забарвлення квітки + тип куща, характер рос-ту + пігментація на рослині та тип куща + пігментація на рослині. Гени, що контролюють ці ознаки, очевидно, розташовані на різних хромосомах і можуть слугувати маркерами різних груп зчеплення. За парами інших ознак, а саме: забарвлення насіння + пігментація на рослині, забарвлення квітки + пігментація на рослині, забарвлення насіння + забарвлення квітки та тип куща + характер росту (лише для комбінації Докучаєвська/Holberg) встановлено зчеплення генів та вирахувано відсоток рекомбінацій. Введення в аналіз генів, у тому числі, що визначають важливі сіль-ськогосподарські ознаки, дасть можливість не тільки складати генетичні карти квасолі, але й, можливо, використовувати ізоферменти як маркери важливих для селекції ознак

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-04-15

Номер

№ 100 (2011)

Розділ

ФІЗІОЛОГО–ГЕНЕТИЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Л. В. Головань, В. К. Пузік

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

При розміщенні текстів статей в електронних ресурсах авторські права зберігаються за автором друкованої публікації.

Автор може не погоджуватися з правками рецензентів і редакції, мотивуючи при цьому свою точку зору.

Автор може вимагати від редакції пояснень або змін у випадку виявлення істотних помилок у його статті.

Автор може використовувати матеріали, опубліковані в журналі «Селекція і насінництво» у своїх роботах, обов’язково посилаючись на наш журнал.