Педагогічна оцінка аугментації

Автор(и)

  • Микола Миколайович Чурсін Національний університет «Одеська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0003-2445-6232
  • Галина Павлівна Шевченко Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна https://orcid.org/0000-0002-3438-2858
  • Тетяна Леонардівна Антоненко Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна https://orcid.org/0000-0001-7588-382X
  • Тетяна Анатоліївна Лугова Національний університет «Одеська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-3573-9978

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.254727

Ключові слова:

інформаційні технології, штучний інтелект, аугментація, гуманітарний вектор освіти, працевлаштування

Анотація

Розглянуто освітні проблеми в розвитку інформаційних технологій. Зокрема, проблема рівноцінності штучного інтелекту людині, що є викликом для системи навчання. Аналізується концепція аугментації, оскільки взаємодія людини і машини підвищує можливості кожної зі сторін. Ми оцінили ці можливості як здатність створювати більшу вартість та отримувати більше особистої вигоди в економічній площині. Але гідне місце для людини – бути вище техніки. Мета дослідження — дати педагогічну оцінку аугментації. Аналіз футурологічних досліджень синергії людини і машини дозволив визначити соціальні наслідки та освітні перспективи такого розвитку. Ставиться під сумнів перспектива сингулярності, точки, в якій штучний інтелект буде відповідати або перевищувати людський інтелект. Тоді ми станемо залежними від «суспільства програми», але воно не буде залежати від нас, адже живиться спонтанним прогресом технонауки. Для перевірки ідеї педагогічної аугментації на практиці було проведено дослідження (анкетування) для виявлення переважних моделей педагогічної взаємодії в традиційному та онлайн-навчанні. Описано зміни в поведінці вчителів під впливом комп’ютерних технологій. Ми акцентували увагу на загрозах комп’ютерно-опосередкованого навчання: «круте» [холодне] середовище за Жаном Бодрійяром, «робот» як модель педагогічної комунікації, гіперформалізація навчального процесу. Але концепція збільшення може бути корисною в короткостроковій перспективі. Результати дослідження підтверджують висновки про необхідність гуманізації освіти, балансування технологій та живої взаємодії. Це можливо завдяки зверненню до живого спілкування як «гарячої» системи. Включення класичної літератури, фольклору в наративи цифрових засобів навчання, м’якого використання дизайнерського мислення та принципів ігрового дизайну в навчанні, залишаючи вільний простір для людської творчості, вибору, рішень, що суперечать логіці машин

Біографії авторів

Микола Миколайович Чурсін, Національний університет «Одеська політехніка»

Доктор педагогічних наук, професор

Кафедрa інформаційної діяльності та медіа-комунікацій

Галина Павлівна Шевченко, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри, директор, член НАПН України

Науково-дослідний інститут духовного розвитку людини

Кафедра ЮНЕСКО «Духовно-культурні цінності виховання та освіти»

Кафедри педагогіки

Тетяна Леонардівна Антоненко, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Доктор психологічних наук, професор

Кафедри педагогіки

Тетяна Анатоліївна Лугова, Національний університет «Одеська політехніка»

Кандидат мистецтвознавства, доцент

Кафедри інформаційної діяльності та медіакомунікацій

Посилання

  1. Kutyrev V. A. Naskolko razumna «sfera razuma»? // Filosofiia biologii: vchera, segodnia, zavtra (Pamiati Reginy Semenovny Karpinskoi). Moscow.
  2. Luhova, T. A., Melnyk, S. P. (2012). Cyber learning or kool education, in Ways of implementation of credit-modular system organizations of the educational process and test forms student knowledge control. Proceedings of the scientific and methodological seminar. Odessa, 6, 65–68.
  3. Hawking, S.; Murray, J. (Ed.) (2018). Brief Answers to the Big Questions. An Hachette UK company.
  4. Acemoglu, D., Restrepo, P. (2018). Artificial Intelligence, Automation, and Work. University of Chicago Press. doi: http://doi.org/10.3386/w24196
  5. Camilleri, P. (2018). Robot-proof: higher education in the age of artificial intelligence. Journal of Education for Teaching, 44 (4), 519–520. doi: http://doi.org/10.1080/02607476.2018.1500792
  6. Robinson, M. F. (2019). Artificial Intelligence in Hiring: Understanding Attitudes and Perspectives of HR Practitioners. Delaware: Wilmington University.
  7. Luhova, T. A.; Bernardes, O., Amorim, V. (Eds.) (2022). Serious Games for Recruitment in the New Humanism. Handbook of Research on Promoting Economic and Social Development Through Serious Games. IGI Global, 17, 375–394.
  8. Veluchamy, R., Sanchari, C., Gupta, S. (2021). Artificial intelligence within recruitment: eliminating biases in human resource management. Artificial intelligence, 8 (3).
  9. Agrawal, A., Joshua, G., Goldfarb, A. (2018). Prediction machines: the simple economics of artificial intelligence. Harvard Business Press, 272.
  10. Scherer, M. U. (2015). Regulating artificial intelligence systems: Risks, challenges, competencies, and strategies. Harvard Journal of Law & Technology, 29 (2). doi: http://doi.org/10.2139/ssrn.2609777
  11. Shanahan, M. (2015). The technological singularity. Cambridge: The MIT Press. doi: http://doi.org/10.7551/mitpress/10058.001.0001
  12. Webster, C., Ivanov, S.; George, B., Paul, J. (Eds.) (2019). Robotics, artificial intelligence, and the evolving nature of work. Business Transformation in Data Driven Societies. Cham: Palgrave Macmillan, 127–143. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-030-08277-2_8
  13. Lehman, T. (2015). Countering the modern Luddite impulse. Independent Review, 20 (2), 265–283.
  14. McClure, P. K. (2018). “You’re Fired,” Says the Robot: The Rise of Automation in the Workplace, Technophobes, and Fears of Unemployment. Social Science Computer Review, 36 (2), 139–156. doi: http://doi.org/10.1177/0894439317698637
  15. Giarini, O., Liedtke P. M. (2006). Abstracts from The Employment Dilemma and the Future of Work. European Papers on the New Welfare. Trieste – Milan – Geneva: The Risk Institute, 6, 98–124. Available at: http://www.newwelfare.org/eng/wp-content/pdf/N6.pdf#page=98
  16. Aoun, J. (2017). Robot-proof: higher education in the age of artificial intelligence. Cambridge: MIT press. doi: http://doi.org/10.7551/mitpress/11456.001.0001 .
  17. Field, J. (2001). Lifelong education. International Journal of Lifelong Education, 20 (1-2), 3–15. doi: http://doi.org/10.1080/09638280010008291
  18. Gee, J. P. (2003). What video games have to teach us about learning and literacy. New Yor: Palgrave Macmillan.
  19. Luhova, T. A. (2021). Game-design-oriented approach to development of educational disciplins of higher educational institutions. Information Technologies and Learning Tools, 81 (1), 235–254. doi: http://doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3265
  20. Luhova, T. (2020). Narrative and storytelling in the knowledge structure of the educational business video games as factors of the synergy of information technologies and spiritually-oriented pedagogy. Open Educational E-Environment of Modern University, 8, 42–59. doi: http://doi.org/10.28925/2414-0325.2020.8.6
  21. Kelly, K. (2012). Better Than Human: Why Robots Will – And Must – Take Our Jobs. Gadget Lab, 12. Available at: https://www.wired.com/2012/12/ff-robots-will-take-our-jobs/
  22. Haig, M. (2019). Notes on a nervous planet. Great Britain. Canongate Books.
  23. Alec, R. (2017). The industries of the future. New York: Simon &Schuster, 320.
  24. Agofarov, T. (2019). Artificial intelligence – for and against. Computer review. Blogs. Available at: https://ko.com.ua/iskusstvennyj_intellekt_za_i_protiv_130717
  25. Davenport, T., Kirby, J. (2016). Only humans need apply: Winners and losers in the age of smart machines. New York: Harper Business, 288.
  26. Barash, L. (2016). Clouds, data, Internet of things and all that. Computer review.
  27. Weizsäcker, E. von, Wijkman, A. (2018). Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet A Report to the Club of Rome, prepared for the Club of Rome’s 50th Anniversary in 2018. Springer Science+Business Media LLC.
  28. Liubimskii, E. Z. (2006). Towards a Global Program Society. Materials for the meeting of the club "Red Square". Topic of the meeting: "The advent of the virtual world: the Internet galaxy". Moscow: Club "Krasnaia ploshchad", 20–25.
  29. Carr, N. (2014). The glass cage: automation and us. WW Norton & Co.
  30. Norman, D. A. (2005). Human-centered design considered harmful. Interactions, 12 (4), 14–19. doi: http://doi.org/10.1145/1070960.1070976
  31. Kang, Z., Dragoo, M. R., Yeagle, L., Shehab, R. L., Yuan, H., Ding, L. et. al. (2018). Adaptive learning pedagogy of universal design for learning (UDL) for multimodal training. Journal of Aviation / Aerospace Education & Research, 27 (1), 23–48. doi: http://doi.org/10.15394/jaaer.2018.1752
  32. Engelbart, D. (1962). Augmenting human intellect: A conceptual framework. Menlo Park. Available at: https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/AD0289565.pdf
  33. Harari, Y. N. (2016). Homo Deus: A brief history of tomorrow. Random House.
  34. Otlet, P. (1934). Traité de documentation: le livre sur le livre: théorie et pratique. Bruxelles: Editiones Mundaneum; Palais Mondial.
  35. ISO. (2016). ISO. Retrieved 2022, from ISO 15489-1:2016 Information and documentation – Records management – Part 1: Concepts and principles. Available at: https://www.iso.org/ru/standard/62542.html
  36. Luhova, T. A., Akimov, O. Y. (2013). Evolution of electronic document management systems of enterprises. Library Science. Documentation. Informology, 1, 16–20.
  37. Wiener, N. (1964). Machines Smarter than Men? Interview with Dr. Norbert Wiener, Noted Scientist. U.S. News & World Report, 84–86.
  38. Iusupov, I. M. (2022). Test card of communicative activity. Methodology for diagnosing the model of pedagogical communication.
  39. Iusupov, I. M. (2004). Metodika diagnostiki modeli pedagogicheskogo obshcheniia. Pedagogicheskaia psikhologiia: metody i testy. Samara, 137–139.
  40. Baudrillard, J. (2017). Symbolic exchange and death. SAGE Publications Ltd. doi: http://doi.org/10.4135/9781526401496

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-31

Як цитувати

Чурсін, М. М., Шевченко, Г. П., Антоненко, Т. Л., & Лугова, Т. А. (2022). Педагогічна оцінка аугментації. ScienceRise: Pedagogical Education, (2(47), 13–19. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.254727

Номер

№ 2(47) (2022)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Mykola Chursin, Galyna Shevchenko, Tetiana Antonenko, Tetiana Luhova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.