Аналіз ефективності застосування педагогічних технологій в професійній освіті медичних фахівців

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.254833

Ключові слова:

сучасні педагогічні технології, медична освіта, професійна підготовка, медсестринство

Анотація

Важливим критерієм для фахівця медичного спрямування є сформованість професійної готовності випускників шляхом розвитку та удосконалення системи професійної освіти. Це досягається впровадженням в освітній процес педагогічних технологій. Запорукою формування професійної готовності випускників є застосування інтерактивних методів навчання, технології особистісно-орієнтованого підходу, формування у студентів комунікативних навичок, контекстного, імітаційного та проблемного-пошукового методів, тісна співпраця закладів вищої медичної освіти з клінічними базами практики, інформаційна підтримка, післядипломна підготовка викладачів та випускників освітніх закладів, адаптація до нових ринкових умов.

На основі проведеного дослідження можна зробити висновки, що: ефективність застосування сучасних педагогічних технологій в професійній освіті медичних фахівців дозволяє окреслити певні перспективи її розвитку, формує конкурентоспроможного і затребуваного на ринку праці фахівця; медична освіта являється одним із видів професійної освіти та містить систему знань, умінь, навичок, світоглядних і поведінкових якостей особистості тощо; основними компонентами для покращення формування професійної підготовки випускників є клінічна підготовка, інноваційні методи навчання, підтримка випускників на робочому місці, самоосвіта, мотивація, готовність до безперервного навчання та професійного розвитку; у структурі професійної підготовки найбільш важлива психологічна готовність випускників освітніх закладів, яка визначається налаштованістю психіки, духовних сил фахівця на вирішення професійних завдань і виконання професійних обов'язків. Наукова оригінальність отриманих результатів дослідження визначається тим, що у роботі представлено аналіз ефективності сучасних педагогічних технологій під час навчання студентів випускних груп спеціальності 223 Медсестринство, з метою визначення ступені важливості оволодіння ними фаховими навичками для успішної професійної діяльності та оцінки випускниками своїх знань, умінь і навичок, необхідних у майбутньому для якісного виконання професійних завдань

Біографія автора

Ірина Володимирівна Радзієвська, Черкаська медична академія

Кандидат педагогічних наук

Кафедра фундаментальних дисциплін

Посилання

  1. Artyomenko, V. V., Semchenko, S. S., Yehorenko, O. S., Novikov, D. A., Karakonstantin, D. F., Berlinska, L. S. (2015). Simulation medical education: international and national experience. Odeskij medicnij zurnal, 6 (152), 67–74. Available at: http://journal.odmu.edu.ua/?p=3844
  2. Kasianova, O. M., Bodnia, K. I. (2017). Symuliatsiine navchannia v pisliadyplomnii medychnii osviti: teoretychnyi i praktychnyi aspekty. Problemy bezperervnoi medychnoi osvity ta nauky, 1, 10–15.
  3. Kriuchko, T. O., Kushnereva, T. V., Kharshman, V. P. (2018). Metodolohiia symuliatsiinoho navchannia. Aktualni pytannia kontroliu yakosti osvity u vyshchykh medychnykh navchalnykh zakladakh. Poltava: Ukrainska medychna stomatolohichna akademiia, 136–137.
  4. Starets, O., Kotova, N., Loseva, K., Fedorenko, O. (2018). Experience of the implementation of simulation learning and a universal approach to assessing, recognizing and stabilizing life-threatening conditions in children. Clinical Anesthesiology and Intensive Care, 1 (11), 93–102. doi: http://doi.org/10.31379/2411.2616.11.1.7
  5. Ilashchuk, T. O., Mikulets, L. V. (2017). Simulation learning technologies during study propaedeutic of internal diseases. Medical Education, 2, 9–11. doi: http://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.2.7882
  6. Zhukova, T. O., Vasko, L. M., Pochernyaeva, V. F., Marchenko, V. Y., Udaltsova-Grodzinska, K. O. (2020). Simulation training as a basic platform of modern education. Bulletin of Problems Biology and Medicine, 4 (158), 222–224. doi: http://doi.org/10.29254/2077-4214-2020-4-158-222-224
  7. Korda, M. M., Shulhai, A. H., Zaporozhan, S. Y., Kritsak, M. Y. (2017). Simulating learning in medicine part in the preparation of a specialist. Medical Education, 4, 17–20. doi: http://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2016.4.7302
  8. Onello, R., Regan, M. (2013). Challenges in High Fidelity Simulation: Risk Sensitization and Outcome Measurement. OJIN: The Online Journal of Issues in Nursing, 18 (3). doi: http://doi.org/10.3912/ojin.vol18no03ppt01
  9. Hegland, P. A., Aarlie, H., Strømme, H., Jamtvedt, G. (2017). Simulation-based training for nurses: Systematic review and meta-analysis. Nurse Education Today, 54, 6–20. doi: http://doi.org/10.1016/j.nedt.2017.04.004
  10. Chua, W. L. (2017). Simulation training appears to improve nurses ability to recognise and manage clinical deterioration. Evidence Based Nursing, 20 (4), 122–123. doi: http://doi.org/10.1136/eb-2017-102742
  11. Kim, J., Park, J.-H., Shin, S. (2016). Effectiveness of simulation-based nursing education depending on fidelity: a meta-analysis. BMC Medical Education, 16. doi: http://doi.org/10.1186/s12909-016-0672-7
  12. Escudero, E., Silva, M., Corvetto, M.; Durmuş, S. Ç. (Ed.) (2019). A Training Resource for Quality Care and Improving Patient Safety. Nursing – New Perspectives. doi: http://doi.org/10.5772/intechopen.88918
  13. Mohamed, S. A., Fashafsheh, I. H. (2019). The Effect of Simulation-Based Training on Nursing Students’ Communication Skill, Self-Efficacy and Clinical Competence for Nursing Practice. Open Journal of Nursing, 9 (8), 855–869. doi: http://doi.org/10.4236/ojn.2019.98064
  14. Aebersold, M. (2018). Simulation-Based Learning: No Longer a Novelty in Undergraduate Education. OJIN: The Online Journal of Issues in Nursing, 23 (2). doi: http://doi.org/10.3912/ojin.vol23no02ppt39
  15. Gutierrez, F. (2020). The World Needs More Practice-Ready Health Professionals: Here’s How Higher Ed Can Help. Impakter. Available at: https://impakter.com/more-practice-ready-health-professionals-heres-how
  16. Merga, M. (2016). Gaps in work readiness of graduate health professionals and impact on early practice: Possibilities for future interprofessional learning. Focus on Health Professional Education: A Multi-Professional Journal, 17 (3), 14–29. doi: http://doi.org/10.11157/fohpe.v17i3.174
  17. Pate, K. A., Pate, A. N., Sampognaro, L. A., Brady, J. H., Caldwell, D. J. (2017). Design, implementation, and evaluation of an online elective course on current topics in pharmacy. Currents in Pharmacy Teaching and Learning, 9 (4), 528–536. doi: http://doi.org/10.1016/j.cptl.2017.03.008
  18. Nataliia, L., Liudmyla, I., Mykhailivna, D. N., Ivanna, V., Olha, Y., Ivanivna, B. S. (2021). Moodle Innovation Learning Technology for Medical Education: From Theory to Practice. Journal of Pharmaceutical Research International, 33, 245–260. doi: http://doi.org/10.9734/jpri/2021/v33i59a34269
  19. Sapelnikova, N. L., Reshetova, G. I. (2018). Vocational education and career guidance as a tool for forecasting and regulating the labor market. Economy and Society, 19, 919–926. doi: http://doi.org/10.32782/2524-0072/2018-19-138
  20. Hur, Y., Cho, A. R., Song, E. J., Kim, S. (2018). Evaluation of a systematic career coaching program for medical students in Korea using the Career Readiness Inventory. Journal of Educational Evaluation for Health Professions, 15. doi: http://doi.org/10.3352/jeehp.2018.15.10
  21. Bartosiewicz, A., Łuszczki, E., Różański, A., Nagórska, M. (2019). Analysis of Determinants of Readiness for Professional Development Among Polish Nurses. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16 (10), 1800. doi: http://doi.org/10.3390/ijerph16101800
  22. Dronenko, V. V. (2018). Investigation of the process of forming the communicative competence of the future physicians. Medical Education, 4, 41–47.
  23. Mikhailiuk, Iu. V., Khriptovich, V. A., Manulik, V. A. (2015). Formirovanie kommunikativnoi kompetentnosti u studentov meditcinskogo vuza (teoreti-cheskie i prakticheskie aspekty). Minsk: BGMU, 68.
  24. Uvarkina, O. V. (2003). Komunikatyvna kultura yak faktor formuvanniaosobystosti studenta-medyka. Informenerhetyka III tysiacholittia: sotsioloho-synerhetychnyi ta medyko-ekolohichnyi pidkhody. Kyiv: Kryvyi Rih, 2, 156–157.
  25. Exploring the ACGME Core Competencies. (2016). NEJM Knowledge+: web-site. Available at: https://knowledgeplus.nejm.org/blog/exploring-acgme-core-competencies
  26. Ramirez, A., Graham, J., Richards, M., Gregory, W., Cull, A. (1996). Mental health of hospital consultants: the effects of stress and satisfaction at work. The Lancet, 347 (9003), 724–728. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(96)90077-x
  27. Rozhko, M. M., Ersteniuk, H. M., Kapechuk, V. V., Ivantsiv, M. O., Senchii, V. M. (2016). Competence approach in training of medical students. Medychna osvita, 2, 102–106. doi: http://doi.org/10.11603/me.v0i2.6226
  28. Perera, H. J. M. (2015). Effective Communication Skills for Medical Practice. Journal of the Postgraduate Institute of Medicine, 2. doi: http://doi.org/10.4038/jpgim.8082
  29. Ferreira-Padilla, G., Ferrández-Antón, T., Baleriola-Júlvez, J., Braš, M., Đorđević, V. (2015). Communication skills in medicine: where do we come from and where are we going? Croatian Medical Journal, 56 (3), 311–314. doi: http://doi.org/10.3325/cmj.2015.56.311
  30. Warnecke, E. (2014) The art of communication. Australian Family Physician, 43 (3), 156–158. Available at: https://www.racgp.org.au/afp/2014/march/art-of-communication
  31. Madalieva, S. Kh., Ernazarova, S. T., Kudaibergenova, A. Zh. (2016). K voprosu ob organizatcii razvitiia kommunikativnoi kompetentnosti u studentov-medikov. International Journal of Experimental Education, 2, 334–337.
  32. Shevchenko, A. M. (2016). Metodychne zabezpechennia vidboru uchnivskoi molodi do vyshchykh navchalnykh zakladiv pedahohichnoho profiliu. Kyiv: Instytut pedahohichnoi osvity i osvity doroslykh imeni Ivana Ziaziuna.
  33. Polozhennia pro systemu bezperervnoho profesiinoho rozvytku fakhivtsiv v systemi okhoronyz dorov’ia (2018). Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy No. 302. 28.03.2018. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2018-%D0%BF#Text

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-31

Як цитувати

Радзієвська, І. В. (2022). Аналіз ефективності застосування педагогічних технологій в професійній освіті медичних фахівців. ScienceRise: Pedagogical Education, (2(47), 35–43. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.254833

Номер

№ 2(47) (2022)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Iryna Radziievska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.