Організація діалогової взаємодії дорослих і дітей в розвивальному середовищі груп раннього віку

Автор(и)

  • Наталія Василівна Гавриш https://orcid.org/0000-0002-9254-558X
  • Ольга Костянтинівна Безсонова Комунальний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 67 "Сонячний" загального типу Краматорської міської ради, Україна https://orcid.org/0000-0003-0897-3029

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.257343

Ключові слова:

діалог, взаємодія, діалогова взаємодія, моделювання діалогової взаємодії, алгоритм побудови діалогової взаємодії

Анотація

Розглянуто проблему організації діалогічної взаємодії дорослих і дітей у розвивальному середовищі груп раннього віку. Представлено результати теоретичного дослідження понять «діалог», «взаємодія», «діалогічна взаємодія». Визначено, що в більшості наукових джерел діалог розглядається як форма, метод і засіб соціальних контактів, які реалізуються особистістю у суб’єкт-суб’єктній взаємодії. Виховні впливи, орієнтовані на діалогічну взаємодію, здатні стимулювати мовленнєву та міжособистісну взаємодію дітей, тільки починають розвиватися і не мають широкого практичного застосування. Виходячи з таких уявлень про діалог, розвиток діалогічної взаємодії дорослих і дітей раннього віку в освітньому просторі ЗДО необхідно зосередити увагу на розв’язанні таких завдань: встановлення емоційного контакту між учасниками освітньої взаємодії; оволодіння вербальними та невербальними засобами спілкування; вміння виконувати дії разом з іншими учасниками освітнього процесу. Охарактеризовано основні моделі діалогічної взаємодії, їх унікальність та ефективність, а саме: взаємодія, що спонукає дитину до активного пізнання (пізнавальний розвиток відбувається під час взаємодії з об’єктами, засвоєння текстів, дій у спеціально створеному просторі, а стрижнем такої системи є активна дія самої дитини), переорієнтація поведінки дитини у взаємодії з дорослим (сприяє природним та логічним змінам небажаної поведінки дитини, що посилює почуття власної гідності дитини та формує її характер; такі види: сендвіч, кроки, трійчатка, зразок), завдання підтримуючої взаємодії: допомогти дитині сформувати позитивний образ себе, усвідомити свою цінність та неповторність; такі види: емоційна, ресурсна, со-буттєва (ситуаційна) підтримка). Підкреслюється важливість збереження послідовності в організації взаємодії: від звичного способу в звичних умовах до нового способу в новому незвичайному просторі. Визначено алгоритм організації діалогової взаємодії: дивлюся, що зараз робить дитина; відчуваю і аналізую, що їй зараз потрібно, чого вона очікує від мене; даю їй те, що їй потрібно. Акцентовано увагу на важливості дотримання мовленнєвих формул при спілкуванні з дітьми раннього віку, дотримання правил спілкування всіма учасниками освітнього процесу. Визначено можливості застосування запропонованих моделей діалогової взаємодії в сучасних умовах реформування освіти в Україні

Біографії авторів

Наталія Василівна Гавриш

Доктор педагогічних наук, професор

Ольга Костянтинівна Безсонова, Комунальний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 67 "Сонячний" загального типу Краматорської міської ради

Кандидат педагогічних наук, директор

Посилання

  1. Ozadovska, L. (2007). Paradyhma dialohichnosti v suchasnomu myslenni. Kyiv: Parapan, 166.
  2. Artur, S. J. (1997). The german and russian ideology on M. Bakhtin. London: Routledge, 213.
  3. Abulkhanova, K. A. (1999). Psikhologiia i soznanie lichnosti. Moscow: Moskovskii psikhologo-sotcialnyi institut; Voronezh: Izdatelstvo NPO «MODEK», 224.
  4. Volkova, E. N. (1998). Subektnost pedagoga: teoriia i praktika. Moscow, 50.
  5. Diakonov, G. V. (2009). Osnovy dialogicheskogo podkhoda v psikhologicheskoi nauke i praktike. Kyiv, 573.
  6. Bekh, І. D. (2003). Vikhovannia osobistostі. Kyiv: Libіd, 344.
  7. Turek, I. (2010). Didaktika. Bratislava: Iura Edition, 598.
  8. Nikolaienko, S. O. (2013). Sutnisni kharakterystyky pedahohichnoho spilkuvannia. Pedahohika i psykholohiia. Kharkiv: Skhidnoukrainska orhanizatsiia «Tsentr pedahohichnykh doslidzhen», 96–100.
  9. Petrovskii, A. V. (1996). Lichnost. deiatelnost. kollektiv. Moscow: Politizdat, 255.
  10. Levinas, E. (2006). Put k drugomu. Saint Petersburg: Izd-vo S.-Peterburgskogo universiteta, 239.
  11. Gavrish, N. V., Bezsonova, O. K. (2021). Tekhnologіia stimuliuvannia prirodnogo rozvitku dіtei rannogo vіku. World science: problems, prospects and innovations. Toronto Perfect Publishing, 253.
  12. Floyd, K. (1997). Communicating affection in dyadic relationships: An assessment of behavior and expectancies. Communication Quarterly, 45 (1), 68–80. doi: http://doi.org/10.1080/01463379709370045
  13. Weigel, D. J., Ballard‐Reisch, D. S. (1999). The influence of marital duration on the use of relationship maintenance behaviors. Communication Reports, 12 (2), 59–70. doi: http://doi.org/10.1080/08934219909367711
  14. Kobilchenko, V. V. (2017). Teoretichnі osnovi psikhologo-pedagogіchnogo suprovodu molodshikh shkoliarіv z porushenniami zoru. Poltava: TOV «Fіrma «Tekhservіs», 367

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-31

Як цитувати

Гавриш, Н. В., & Безсонова, О. К. (2022). Організація діалогової взаємодії дорослих і дітей в розвивальному середовищі груп раннього віку. ScienceRise: Pedagogical Education, (3(48), 23–27. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.257343

Номер

Розділ

Педагогічна освіта