Promoting peer assessment – learner to learner feedback in a multilingual high school english first additional language setting

Kufakunesu Zano

doi:10.15587/2519-4984.2022.257869

Автор(и)

Kufakunesu Zano University of South Africa, Південна Африка https://orcid.org/0000-0003-4767-3109

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.257869

Ключові слова:

товариський зворотній зв'язок, товариське оцінювання, багатомовність, англійська іноземна мова, англійська перша додаткова мова

Анотація

Зворотній зв’язок, також відомий як оцінка в цьому дослідженні, має вирішальне значення для зростання та навчання учнів. Це дослідження ґрунтується на усному та письмовому досвіді однолітків, отриманому під час оцінювання в багатомовному контексті. Це дослідження має на меті визначити проблеми, які виникають у учнів 11 класу АПДМ з оцінюванням взаємного рівня, а також розробити практику взаємного оцінювання в багатомовному середовищі на етапі подальшої освіти та навчання. У класі було 27 учнів. Визначені троє учнів провели три демонстрації з різних питань, які базувалися на необхідному наборі літератури для 11 класу, і були оцінені своїми однокласниками. Точку зору учнів, яким було призначено працювати в групах, було виявлено, пропонуючи їм відповісти на відкриті запитання у письмовій формі після презентацій їх однокласників. Згідно з висновками, деякі оцінки колег можуть бути суб’єктивними залежно від зв’язку між оцінювачем і оцінюваним. Учні мали природне відчуття неадекватності в своїх оцінках. Коли дається відгук у багатомовній обстановці, стає важливим надати його найбільшо зручною мовою. Аналогічно, допомога учням пов’язувати нову інформацію від однолітків зі знаннями, які вони вже мають, сприяє їхньому розумінню й упорядковуванню інформації змістовним чином. Таким чином, учням комфортно користуватися зворотним зв’язком, який звертається до відомого, а потім пов’язується з невідомим. Це вимагає попередньої активації знань іншими учнями або навіть учителем, оскільки нова інформація краще інтегрується з наявною інформацією. Після того, як учні звикнуть до оцінювання однолітками та подолають свої початкові страхи та вагання, достовірність, ймовірно, буде досить високою, та не дуже відрізнятиметься від достовірності оцінки вчителя

Біографія автора

Kufakunesu Zano, University of South Africa

PhD in English

Department of Linguistics and Modern Languages

Посилання

National Education Policy Investigation (1992). Language. Cape Town: Oxford University Press/NEPI, 103.
Nicol, D., Thomson, A., Breslin, C. (2013). Rethinking feedback practices in higher education: a peer review perspective. Assessment & Evaluation in Higher Education, 39 (1), 102–122. doi: http://doi.org/10.1080/02602938.2013.795518
Topping, K. J. (2017). Peer Assessment : Learning by Judging and Discussing the Work of Other Learners. Interdisciplinary Education and Psychology, 1 (1). doi: http://doi.org/10.31532/interdiscipeducpsychol.1.1.007
Sato, M., Lyster, R. (2012). Peer interaction and corrective feedback for accuracy and fluency development. Studies in Second Language Acquisition, 34 (4), 591–626. doi: http://doi.org/10.1017/s0272263112000356
Hwang, G. J., Hung, C. M., Chen, N. S. (2014). Improving learning achievements, motivations, and problem solving skills through peer assessment-based game development approach. Educational Technology Research and Development, 62 (2), 129–145. doi: http://doi.org/10.1007/s11423-013-9320-7
Gikandi, J. W., Morrow, D. (2015). Designing and implementing peer formative feedback within online learning environments. Technology, Pedagogy and Education, 25 (2), 153–170. doi: http://doi.org/10.1080/1475939x.2015.1058853
Kablan, Z. (2014). Comparison of individual answer and group answer with and without structured peer assessment. Research in Science & Technological Education, 32 (3), 251–262. doi: http://doi.org/10.1080/02635143.2014.931840
Estes, J. S. (2017). Preparing Teacher Candidates for Diverse Classrooms. Advances in Higher Education and Professional Development, 52–75. doi: http://doi.org/10.4018/978-1-5225-0897-7.ch003
Philibane, S. (2014). Multilingualism, linguistic landscaping and translation of isiXhosa signage at three Western Cape Universities. University of the Western Cape.
Heller, M. (2007). Bilinualism: a social approach. London: Palgrave Macmillan, 361. doi: http://doi.org/10.1057/9780230596047
McArthur, T B., McArthur, F. (1992). The Oxford Companion to the English Language. Oxford: Oxford University Press, 1184.
Williams, Q. E. (2015). Youth multilingualism in South Africa’s Hip-Hop culture: A metapragmatic analysis. Sociolinguistics Studies, 10 (1/2), 109–133. doi: http://doi.org/10.1558/sols.v10i1-2.27797
Gambushe, W. (2015). Implementation of multilingualism in South African higher education: Exploring the sue of isiXhosa in teaching and learning at Rhodes University. Rhodes University.
Edwards, J.; Bhatia, T. K., Ritchie, W. C. (Eds.) (2013). Bilingualism and multilingualism: Some concepts. The handbook of bilingualism and multilingualism. Oxford: Blackwell Publishing, 5–25. doi: http://doi.org/10.1002/9781118332382.ch1
Garcia, O., Kano, N.; Conteth, J., Meier, G. (Eds.) (2014). Translanguaging as a process and pedagogy: Developing the English writing of the Japanese in the US. The multilingual turn in languages education: Opportunities and challenges. Bristol: Multingual Matters, 258–277. doi: http://doi.org/10.21832/9781783092246-018
Allard, E. (2017). Re-examing teacher translanguaging: An ecological perspective. Bilingula Research Journal, 40 (2), 116–130. doi: http://doi.org/10.1080/15235882.2017.1306597
Bay, E. (2011). The opinions of prospective teachers about peer assessment. Journal of Social Science, 10 (2), 909–925.
Francois, J. (2016). The impact of teacher prompting and questioning on third-grade students’ comprehension. Honors Program Thesis 216. The University of Northern Iowa.
Mophosho, M., Khoza-Shangase, K., Sebole, L L. (2019). The reading comprehension of grade 5 Setswana-speaking learners in rural schools in South Africa: Does language matter? Per Linguam, 35 (3), 59–73. doi: http://doi.org/10.5785/35-3-844
Constantinescu, A I. (2017). Using technology to assist in vocabulary acquisition and reading comprehension. The Internet TESL Journal, 13 (2), 65–87.
Piccinin, S. J. (2003). Feedback: Key to learning. Halifax: Society for Teaching and Learning in Higher Education.
Nishanthi, R. (2020). Understanding the importance of mother tongue learning. International Journal of Trend in Scientific Research and Development, 5 (1), 77–80.
Zano, K. (2020). High school english foreign language teachers’ perceptions related to multingulaism in a classroom: A case study. Ponte Journal, 76 (5/1), 116-131. doi: http://doi.org/10.21506/j.ponte.2020.5.9
Sathiaseelan, A. (2013). Mother tongue medium of instruction at Juniro Secondary Education in Jaffna – Advantages and limitations. Proceedings of the third international symposium. Oluvil.
Charamba, E. (2020). Translanguaging in a multilingual class: a study of the relation between students’ languages and epistemological access in science. International Journal of Science Education, 42 (11), 1779–1798. doi: http://doi.org/10.1080/09500693.2020.1783019