Досвід двомовних країн у питанні оволодіння мовою меншин: ефективнезапозичення у дошкільну педагогіку україни з метою формування у дітей середнього дошкільного віку іншомовної комунікативної компетентності

Автор(и)

  • Надія Олександрівна Коновалова Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Україна https://orcid.org/0000-0002-0813-368X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2024.298785

Ключові слова:

іншомовна комунікативна компетентність, діти середнього дошкільного віку, двомовні країни, імерсія

Анотація

Стаття торкається актуальної для України теми формування іншомовної комунікативної компетентності у дошкільному, і, зокрема, середньому дошкільному віці. Метою дослідження є аналіз та узагальнення досвіду країн із двомовним середовищем у питанні формування комунікативної компетентності у мові меншин та визначення доцільних меж його запозичення у дошкільну педагогіку України з метою розробки ефективних методик оволодіння дітьми середнього дошкільного віку іншомовною комунікативною компетентністю. У процесі дослідження були використані такі теоретичні методи, як аналіз літератури та документації, низка загальнотеоретичних методів: абстрагування та конкретизація, аналіз та синтез, порівняння, протиставлення, структурування, індукція та дедукція. У результаті дослідження був проаналізований та узагальнений досвід формування комунікативної компетентності у мові меншин таких країн як Фінляндія, Канада, Мальта, Ізраїль. Були виокремлені основні ефективні методи формуванні комунікативної компетентності у мові меншин у дітей середнього дошкільного віку як то метод повної імерсії, метод часткової імерсії за принципом один педагог – одна мова, метод часткової імерсії за принципом один педагог – дві мови. З’ясовано широке використання транслінгвального підходу та змішування мов у процесі формування комунікативної компетентності у мові меншин в контексті двомовних країн. Узагальнено основні умови, за яких відбувається формування комунікативної компетентності у мові меншин у двомовних країнах, здійснено їх порівняння із аналогічними умовами формування іншомовної комунікативної компетентності у дітей середнього дошкільного віку в Україні. Виявлено, що основною контекстуальною відмінністю України є далеке територіальне розповсюдження іноземної мови, що впливає на розуміння дітьми її практичного значення та можливість живого спілкування нею. Зроблено висновок щодо необхідності обережного перенесення досвіду двомовних країн у використанні транслінгвального підходу під час формування іншомовної комунікативної компетентності в Україні, оскільки його застосування може мати наслідком зниження мотивації дітей середнього дошкільного віку в оволодінні іноземною мовою за умови існування можливості досягнення цілей комунікації за допомогою рідної мови. Виділені основні надбання досліджуваних двомовних країн, що можуть бути ефективно запозичені дошкільною педагогікою України у процесі розробки методик формування іншомовної комунікативної компетентності у дітей середнього дошкільного віку як-то нормативне закріплення методу такого формування, врахування більшої ефективності ранньої та повної імерсії у порівнянні з іншими формами оволодіння дітьми середнього дошкільного віку іноземною мовою, управління групами дітей із різним рівнем іншомовної мовленнєвої компетентності та практика введення дітей із незначним рівнем компетентності в іноземній мові у групи із більш високим рівнем сформованості іншомовної комунікативної компетентності

Біографія автора

Надія Олександрівна Коновалова, Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Аспірант

Кафедра «Дошкільна педагогіка»

Посилання

  1. European Parliament fact sheet on language policy. (2021). European Journal of Language Policy, 13 (1), 108–113. https://doi.org/10.3828/ejlp.2021.7b
  2. Multilingualism: An Asset for Europe and a Shared Commitment (2008). Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions COM(2008) 566 final. Available at: https://www.europarl.europa.eu/RegData/docs_autres_institutions/commission_europeenne/com/2008/0566/COM_COM(2008)0566_EN.pdf
  3. Council conclusions on a strategic framework for European cooperation in education and training (‘ET 2020’) (2009). Notices from European Union institutions and bodies (2009/C 119/02). Available at: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:C:2009:119:0002:0010:en:PDF
  4. Language learning at pre-primary school level: making it efficient and sustainable a policy handbook (2011). Commission staff working paper SEC (2011) 928 final. Available at: https://education.ec.europa.eu/sites/default/files/document-library-docs/early-language-learning-handbook_en.pdf
  5. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity (2021). Nakaz MON № 33. 12.01.2021. Available at: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf
  6. Sopanen, P. (2022). Teachers’ language practices and choices in a bilingual, co-located kindergarten in Finland. Apples – Journal of Applied Language Studies, 16 (1), 21–44. https://doi.org/10.47862/apples.107280
  7. Bergroth, M., Palviainen, Å. (2016). The early childhood education and care partnership for bilingualism in minority language schooling: collaboration between bilingual families and pedagogical practitioners. International Journal of Bilingual Education and Bilingualism, 19 (6), 649–667. https://doi.org/10.1080/13670050.2016.1184614
  8. Boyd, S., Huss, L. (2017). Young children as language policy-makers: studies of interaction in preschools in Finland and Sweden. Multilingua, 36 (4), 359–373. https://doi.org/10.1515/multi-2016-0023
  9. Schwartz, M., Gorbatt, N. (2017). “There is No Need for Translation: She Understands”: Teachers’ Mediation Strategies in a Bilingual Preschool Classroom. The Modern Language Journal, 101 (1), 143–162. https://doi.org/10.1111/modl.12384
  10. Thieme, A.-M. M. M., Hanekamp, K., Andringa, S., Verhagen, J., Kuiken, F. (2021). The effects of foreign language programmes in early childhood education and care: a systematic review. Language, Culture and Curriculum, 35 (3), 334–351. https://doi.org/10.1080/07908318.2021.1984498
  11. Schwartz, M., Deeb, I., Hijazy, S. (2019). “Say ‘What happened?’ in Hebrew. He does not speak Arabic!” Early language awareness as expressed in verbal and nonverbal interactions in the preschool bilingual classroom. Linguistics and Education, 52, 13–23. https://doi.org/10.1016/j.linged.2019.05.001
  12. Schwarz, M., Deeb, I., Dubiner, D. (2020). ‘When they act, they speak more’’: strategies that encourage language production in a bilingual preschool.’ International Journal of Bilingual Education and Bilingualism, 25 (3), 800–818. https://doi.org/10.1080/13670050.2020.1719029
  13. Mifsud, C. L., Vella, L. A. (2018). Teacher agency and language mediation in two Maltese preschool bilingual classrooms. Language, Culture and Curriculum, 31 (3), 272–288. https://doi.org/10.1080/07908318.2018.1504400
  14. Shyiko, Yu., Oleksiv, H., Morska, N. (2016). Rol bilinhvizmu v orhanizatsii navchannia v doshkilnykh nachalnykh zakladakh ta shkolakh provintsii Alberta (Kanada). Zbirnyk naukovykh pratsi. Pedahohichni nauky, 74 (1), 81–85.
  15. Kovadlo, A. (2017). Navchannia inozemnoi movy u doshkilnomu vitsi: dosvid Polshchi. Visnyk psykholohii i pedahohiky. Available at: https://www.psyh.kiev.ua/Ковадло_А.О._Навчання_іноземної_мови_у_дошкільному_віці:_досвід_Польщі
  16. Iankovych, O., Bilytska, K., Zdanevych, L. (2019). Psykholohichni osoblyvosti navchannia ditei doshkilnoho viku inozemnykh mov: analiz polskoho dosvidu. Pedahohichnyi dyskurs, 27, 35–42.
  17. Maksymenko, A. (2020). Learning Foreign Languages in Schools of France. Visnyk KNLU. Series “Pedagogy and Psychology,” 32, 18–29. https://doi.org/10.32589/2412-9283.32.2020.207747
  18. Biletska, I. (2022). Traditional and innovative methods of foreign languages teaching: Us experience. Prospects and innovations of science, 10 (15), 34–49. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-10(15)-34-49
  19. Pyvovar, Y. O. (2017). Aspects of organizing foreign language training for preschool children in focuses on German development studies. Scientific review, 4 (36).
  20. Ustymenko, V. (2014). Imersiina osvita v Kanadi yak efektyvnyi zasib vyvchennia druhoi movy. Pedahohika vyshchoi ta serednoi shkoly, 42, 213–217.
  21. Population of Finland from 2012 to 2022, by language. Available at: https://www.statista.com/statistics/529490/population-of-finland-by-language/
  22. From, T.; Thrupp, M., Seppanen, P., Kauko, J., Kosunen, S. (Eds.) (2023). Rethinking Finland’s Official Bilingualism in Education. Finland’s Famous Education System. Sprinter, 369–384. https://doi.org/10.1007/978-981-19-8241-5_23
  23. Mard-Miettinen, K., Palviainen, A., Palojarvi, A.; Schwartz, M. (Ed.) (2018). Dynamics in Interaction in Bilingual Team Teaching: Examples from a Finnish Preschool Classroom. Preschool Bilingual Education. Sprinter, 163–189. https://doi.org/10.1007/978-3-319-77228-8_6
  24. Act on Early Childhood Education and Care (540/2018). Available at: https://finlex.fi/en/laki/kaannokset/2018/en20180540.pdf
  25. Bjorklund, S.; Long, M. H., Richards, J. C. (Eds.) (1997). Immersion in Finland in the 1990s. A state of development and expansion. Immersion Education: International Perspectives. Cambridge University Press, 85–101. https://doi.org/10.1017/cbo9781139524667.009
  26. National core curriculum for early childhood education and care (2022). Regulation OPH-700-2022. Available at: https://www.oph.fi/sites/default/files/documents/National%20core%20curriculum%20for%20ECEC%202022.pdf
  27. Harju-Luukkainen, H., Cederberg, D., Cederberg, L.; Garvis, S., Harju-Luukkainen, H., Sheridan, S., Williams, P. (Eds.) (2019). Instructional Practices in Early Swedish Immersion in Finland. Nordic Families, Children and Early Childhood Education. Palgravo macmillan, 119–138. https://doi.org/10.1007/978-3-030-16866-7_7
  28. Bjorklund, S., Mard-Miettinen, K., Savijarvi, M.; Hickey, T. M., Mejia, A.-M. (Eds.) (2017). Swedish immersion in the early years in Finland. Immersion Education in the Early Years. Routledge, 67–84.
  29. Sodergard, M.; Tedick, D., Fortune, T. (Eds.) (2008). Teacher Strategies for Second Language Production in Immersion Kindergarten in Finland., Pathways to Multilingualism: Evolving Perspectives on Immersion Education. Clexedon: Multilingual Matters, 152–176. https://doi.org/10.21832/9781847690371-011
  30. Mard, K; Buss, M., Lauren, C. (Eds.) (1995). Immersion Pre-School as an Environment for Early Second Language Acquisition. Language Immersion: Teaching and Second Language Acquisition, from Canada to Finland. Vaasa: University of Vaasa, 141–151.
  31. Palvianen, A., Bergoth, M.; Schwartz, M., Palviainen, A. (Eds.) (2019). The early childhood education and care partnership for bilingualism in minority language schooling: collaboration between bilingual families and pedagogical practitioners. 21st century pre-school bilingual education. Routledge, 47–65. https://doi.org/10.4324/9781351189279-4
  32. Вasic-law: Іsrael – the nation state of the jewish people (2018). Available at: https://main.knesset.gov.il/EN/activity/documents/BasicLawsPDF/BasicLawNationState.pdf
  33. Schwartz, M., Gorbatt, N.; Schwartz, M. (Ed.) (2018). The Role of Language Experts in Novices Language Acquisition and Socialization: Insights from an Arabic-Hebrew Speaking Preschool in Israel. Preschool Bilingual Education. Sprinter, 343–365. https://doi.org/10.1007/978-3-319-77228-8_12
  34. Amara, M., Azaiza, F., Hertz-Lazarowitz, R., Mor-Sommerfeld, A. (2009). A new bilingual education in the conflict-ridden Israeli reality: language practices. Language and Education, 23 (1), 15–35. https://doi.org/10.1080/09500780802152820
  35. Paul-Binyamin, I., Jayusi, W. (2018). The bilingual school – an educational model for civic equality in a divided society. Intercultural Education, 29 (3), 340–362. https://doi.org/10.1080/14675986.2018.1438370
  36. Amara, M.; Sagi, A., Nachtomy, O. (Eds.) (2009). Тhe hand in hand bilingual education model: vision and challenges. The Multicultural Challenge in Israel. Academic Studies Press, 72–91. https://doi.org/10.1515/9781618110794-005
  37. Our schools. Hand in Hand. Available at: https://www.handinhandk12.org/about/integrated-education/
  38. Palvianen, A., Protassova, E., Mard-Miettinen, K., Scwartz, M.; Schwartz, M., Palviainen, A. (Eds.) (2019). Two languages in the air: a cross-cultural comparison of preschool teachers reflections on the flexible bilingual practices. 21st century pre-school bilingual education. Routledge, 12–28. https://doi.org/10.4324/9781351189279-2
  39. Shalan, S. A. (2023). 96% of persons living in Malta understand English, 90.4% understand Maltese – Malta Skills Survey. Available at: https://www.independent.com.mt/articles/2023-06-15/local-news/96-of-persons-living-in-Malta-understand-English-90-4-understand-Maltese-Malta-Skills-Survey-6736252673
  40. A Language Policy for the Early Years in Malta and Gozo (2016). Available at: https://curriculum.gov.mt/en/Resources/Literacy/Documents/A_Language_Policy_Early_Years.pdf
  41. Charles, L., Vella, L.; Schwartz, M. (Ed.) (2018). To mix Languages or Not? Preschool Bilingual Education in Malta. Preschool Bilingual Education. Sprinter, 57–98. https://doi.org/10.1007/978-3-319-77228-8_3
  42. A National Literacy Strategy for All in Malta and Gozo (2021–2030). Available at: https://meae.gov.mt/en/Public_Consultations/MEDE/Documents/NLS%202021_2030%20Consultation%20Document%20June%202021.pdf
  43. Muscat, D., Vella, L., Mifsud, Ch. (2018) Language Use in Early childhood Education Classrooms in Malta. Gutenberg Press, 84.
  44. Swang, M., Johnson, R.; Long, M. H., Richards, J. C. (Eds.) (1997). Immersion education. Immersion Education: International Perspectives. Cambridge University Press, 1–16. https://doi.org/10.1017/cbo9781139524667.003
  45. Handbook for French immersion administrators (2014). Available at: https://open.alberta.ca/dataset/89892755-0cdf-4335-a84c-4ecfcc88eac3/resource/2c3cd1bf-7ecf-4741-84c2-9c14e7d38531/download/4856138-2014-handbook-french-immersion-administrators.pdf
  46. Wesche, M.; Burneister, P., Piske, T., Rohde, A. (Eds.) (2002). Early French Immersion: Haw has the original Canadian model stood the test of time? An integrated view of language development Trier: WVT Wissenschaftlicher Verlag Trier, 357–379.
  47. Canada: Distribution of languages in 2022 (2024). Available at: https://www.statista.com/statistics/271218/languages-in-canada/
  48. Languages in Canada. Available at: nriol.com/canada-visitors/languages-in-canada.asp
  49. Mukan, N., Shyika, J., Shyika, O. (2017). The development of bilingual education in Canada. Advanced Education, 4 (8), 35–40. https://doi.org/10.20535/2410-8286.100924
  50. Genesee, F., Lindholm-Leary, K.; Van Deusen-Scholl, N., Hornberger, N. (Eds.) (2008). Dual Language Education in Canada and the USA. Encyclopedia of Language and Education. Springer, 1696–1706. https://doi.org/10.1007/978-0-387-30424-3_129
  51. Cormier, M., Bourque, J., Jolicoeur, M.; Hickey, T. M., Mejia, A.-M. (Eds.) (2017). (Re)-introduction to French: four education models to revitalisw an endangered group in Eastern Canada. Immersion Education in the Early Years. Routledge, 30–47. https://doi.org/10.1080/13670050.2013.866626

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-29

Як цитувати

Коновалова, Н. О. (2024). Досвід двомовних країн у питанні оволодіння мовою меншин: ефективнезапозичення у дошкільну педагогіку україни з метою формування у дітей середнього дошкільного віку іншомовної комунікативної компетентності. ScienceRise: Pedagogical Education, (1 (58), 46–55. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2024.298785

Номер

№ 1 (58) (2024)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Nadiia Konovalova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.