Суть цифрової компетентності магістрів професійної освіти

Автор(и)

  • Артем Сергійович Пономаренко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна http://orcid.org/0009-0002-8509-0529

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2024.319002

Ключові слова:

компетентнісний підхід, професійна компетентність, професійна освіта, цифрова компетентність, цифрова грамотність, цифрові технології, дистанційна освіта, професійні якості

Анотація

У статті представлено результати вивчення змісту поняття цифрової компетентності в педагогічній науці. Здійснено аналіз ролі цифрової компетентності у забезпеченні якості освіти в умовах дистанційного навчання. Проведено аналіз сучасних наукових підходів до визначення структури компетентності. Враховано вимоги компетентнісного підходу в освіті у визначенні результатів професійної підготовки фахівця. Здійснено аналіз досліджень з визначення змісту цифрової компетентності в різних галузях знань та спеціальностях професійної підготовки. Здійснено аналіз сучасних наукових праць з метою визначення спільних та відмінних підходів у розумінні змісту цифрової компетентності. Проаналізовано основні складові цифрової компетентності у різних наукових підходах до визначення її змісту. Представлено зміст цифрової компетентності на основі поєднання сукупності теоретичних знань та практичних умінь, які забезпечують успішну роботу з цифровими інструментами опрацювання інформації. На підставі аналізу сучасних наукових підходів до визначення структури професійної компетентності акцентовано увагу на необхідності виділення системи професійних якостей, які разом з цифровою грамотністю та вміннями користуватись цифровими технологіями утворюють зміст цифрової компетентності. На основі аналізу стандарту вищої освіти зі спеціальності «Професійна освіта» визначено перелік вимог до формування змісту цифрової компетентності здобувачів освіти спеціальності «Професійна освіта». Конкретизовано систему знань, вмінь та професійних якостей, які в сукупності розкривають зміст цифрової компетентності магістрів спеціальності «Професійна освіта»

Біографія автора

Артем Сергійович Пономаренко, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Кафедрa освітніх наук цифрового навчання та академічного підприємництва

Навчально-науковий інститут міжнародної освіти

Посилання

  1. A memorandum on Lifelong Learning: commission staff working paper (2000). Brussels, 36. Available at: https://arhiv.acs.si/dokumenti/Memorandum_on_Lifelong_Learning.pdf
  2. McClellаnd, D. S., Dailey, C. (1984). Professional Competencies of Human Service Workers. Boston.
  3. Potolea, D. (2013). Doctoral Studies and Research Competences. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 76, 935–946. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.04.238
  4. The definition and selection of key competencies. Executive Summary (2010). Organisation for Economic Co-operation and Development. Available at: https://one.oecd.org/document/EDU/EDPC/ECEC/RD(2010)26/en/pdf
  5. Kryshtanovych, M. F., Serdiuk, Ya. I. (2023). Features of forming digital competence of future civil security specialists. Akademichni vizii, 17. http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7874896
  6. Braslavska, O., Ozerova, L. (2022). Formation of digital competence of future teachers in higher education institutions. Problems of Modern Teacher Training, 1 (25), 126–135. https://doi.org/10.31499/2307-4914.1.2022.258486
  7. Rudenko, Y. (2021). The Formation of Digital Competence of Future Educators of Preschool Education Institutions in the Context of Distance Education. Innovative Technologies in Preschool Education, 4, 193-195. https://doi.org/10.5281/zenodo.4966243
  8. Zelinska, A., Tarasovych, L., Lavrynenko, S. (2023). Digital competences as the basis of transformation of professional education of future managers. Economy and Society, 49. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-49-51
  9. Stupak О. (2024). Forming the digital competence of future designers: from theory to practical implementation . Ukrainian Educational Journal, 3, 257–262. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-3-257-262
  10. Aristova Н. (2023). Forming digital competence of students of philological specialties: interactive forms of organization and learning methods. Education. Innovation. Practice, 11 (6), 6–12. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i6-001
  11. Yashchuk, S., Steshenko, V., Lehin, V., Bieliaiev, S., Shapran, Y., Rybalko, P. (2022). Interaction with the Information Environment and Contemporary Educational Approaches in Higher Education (Educational Level “Master”). Postmodern Openings, 13 (2), 213–238. https://doi.org/10.18662/po/13.2/450
  12. Alieksieieva, S. (2023). Digital competence: strategic guidelines and successful practices. Prospects and innovations of science, 10 (28). https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-10(28)-45-55
  13. Verbivskyi, D., Karpliuk, S., Fonariuk, O. (2021). Digital competence of future teachers of vocational training. Academic Notes Series Pedagogical Science, 1 (198), 78–82. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2021-1-198-78-82
  14. Nalyvaiko, O. O. (2018). Formation of information and digital competence as a result of professional training of students of classical university. Pedagogical almanac, 40, 129–134. Available at: https://drive.google.com/file/d/1Q4q5Tl5GAr3h5WoseAyXfjTKEdryjptd/view
  15. Kononenko, L., Oryshaka, O., Selishcheva, Ye. (2022). Formation of digital competence as the basis of transformation of higher education in conditions of globalizatynics processes. Visnyk Nauky ta Osvity, 1 (1), 169–180. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2022-1(1)-169-180
  16. Stepanets, I., Bieliaiev, S., Mordovtseva, N., Ilina, O., Potapova, N. (2022). Pedagogical foundations of the problem of forming communicative competence of future elementary school teachers. International Journal of Health Sciences, 6 (2), 907–919. https://doi.org/10.53730/ijhs.v6n2.8772
  17. Bieliaiev, S. B., Serheieva, I. S. (2021). Determination of criteria for assessment of acquired competencies in a higher education institution. Innovate Pedagogy, 1 (33), 13–16. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2021/33-1.2
  18. Bieliaiev, S., Ponomarova, H., Repko, I., Stepanets, I., Chagovets, A., Mykhailichenko, M. (2021). Project Approach in the Organization of Scientific and Methodological Work by Applying Information Technology in Higher Education Institutions. IJCSNS International Journal of Computer Science and Network Security, 21 (12), 620–628. https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2021.21.12.85
  19. Bieliaiev S. (2022). Algorithms of formation of professional competencies for development and implementation of pedagogical technologies. Akademichni vizii, 3, 47–55. http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.5962540
  20. Стандарт вищої освіти за спеціальністю 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями» другого (магістерського) рівня вищої освіти (2020). Затверджений наказом МОН № 1435. 18.11.2020 Available at: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2020/11/20/015_profesiyna_osvita_mahistr.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Як цитувати

Пономаренко, А. С. (2024). Суть цифрової компетентності магістрів професійної освіти. ScienceRise: Pedagogical Education, (4(61), 29–33. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2024.319002

Номер

№ 4(61) (2024)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Artem Ponomarenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.