Нові можливості використання сировини вівса для дослідження біологічно активних компонентів в терапії при цукровому діабеті

Автор(и)

  • Lyudmila Gayova Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченко, 13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0001-6186-3000
  • Nataliya Yurzhenko Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченко, 13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0001-8546-4506
  • Olga Mysnik Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченко, 13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0002-5841-4535

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2017.113503

Ключові слова:

Avena Sativa, солома, екстракція, поліфеноли, антиоксиданти, жирні кислоти, експериментальний діабет

Анотація

Метою роботи було запропонувати технологію аква динамічного екстрагування біологічно активних речовин із соломи вівса. Встановлено, що кількість екстракту та концентрація екстрагованих речовин залежать від тривалості процесу екстракції. Склад досліджуваного фітокомплексу доводився ядерно- магнітним резонансом. Склад вищих жирних кислот фітокомплексу екстракту вівсяної соломи вивчали шляхом газової хроматографії. Показана можливість використання фітокомплексу з екстракту соломи вівса в дослідженні метаболізму ліпідів міокарду в експериментальних тварин з моделлю цукрового діабету.

Методи дослідження: оптимізували процес водного вилучення екстракту соломи вівса за допомогою динамічного характеру та підвищених температур, що може бути кращим очевидним недолікам, запропонованим раніше. Для того, щоб оцінити відмінності в вмісті сумішей речовин, отриманих з первинного екстракту, було відзначено спостереження спектрів Н1-ЯМР в D2O. Проведено газово-хроматографічний аналіз спектру жирних кислот у досліджуваному фітокомплексі та ліпідів білих кров'яних клітин міокарда. Моделювання цукрового діабету проводилося шляхом внутрішньоклітинного введення стрептозотоцину в дозі 55 мг на кілограм маси тіла щурів протягом 6 тижнів.

Результати: був розроблений більш економічно доцільний підхід до одержання фітокомплексу шляхом екстрагування соломи вівса з повним збереженням біологічно активних речовин. Жирно-кислотний склад фітокомплексу екстракту вівсяної соломи вивчався газовою хроматографією. Розглянуто склад фітокомплексу екстракту соломи вівса за допомогою ядерно-магнітного резонансу

Висновки: Показано можливість використання фітокомплексу з екстракту вівсяної соломи в дослідженні метаболізму ліпідів міокарда в експериментальних тварин з моделлю цукрового діабету

Біографії авторів

Lyudmila Gayova, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченко, 13, м. Київ, Україна, 01601

Доктор медичних наук, професор

Кафедра біоорганічної та біологічної хімії

Nataliya Yurzhenko, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченко, 13, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат хімічних наук, старший викладач

Кафедра біоорганічної та біологічної хімії

Olga Mysnik, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченко, 13, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра біоорганічної та біологічної хімії

Посилання

  1. Avar, P., Nikfardjam, M. S. P., Kunsági-Máté, S., Montskó, G., Szabó, Z., Böddi, K. et. al. (2007). Investigation of Phenolic Components of Hungarian Wines. International Journal of Molecular Sciences, 8 (10), 1028–1038. doi: 10.3390/i8101028
  2. Kushwaha, S. C., Bera, M. B., Kumar, P. (2013). Nutritional composition of detanninated and fresh pomergranate peel powder. IOSR Journal Of Environmental Science, Toxicology And Food Technology, 7 (1), 38–42. doi: 10.9790/2402-0713842
  3. López-Martínez, L. M., Santacruz-Ortega, H., Navarro, R.-E., Sotelo-Mundo, R. R., González-Aguilar, G. A. (2015). A 1H NMR Investigation of the Interaction between Phenolic Acids Found in Mango (Manguifera indica cv Ataulfo) and Papaya (Carica papaya cv Maradol) and 1,1-diphenyl-2-picrylhydrazyl (DPPH) Free Radicals. PLOS ONE, 10 (11), e0140242. doi: 10.1371/journal.pone.0140242
  4. Erdem, F., Cetinkaya, N., Nisbet, C., Altin, E. (2016). Estimation of organic matter digestibility, metabolizable energy, phenolic compounds and antioxidant activity of stems and seeds of the Juncus acutus plant in ruminant nutrition. South African Journal of Animal Science, 45 (5), 502. doi: 10.4314/sajas.v45i5.7
  5. Shadi, T. Z., Talal, A. Z. (2015). A review of four common medicinal plants used to treat eczema. Journal of Medicinal Plants Research, 9 (24), 702–711. doi: 10.5897/jmpr2015.5831
  6. Kushnerova, N. F., Fomenko, S. Ye., Sprygin, V. H., Kushnerova, T. V., Lesnikova, L. N. (2009). Plant complexes of polyphenols in the recovery of liver functions in patients with alcoholism. Health. Medical ecology. Science, 4-5 (39-40), 95–97.
  7. Shamrai, Ye. F. (1952). Chemical interaction and biological interconnection of ascorbic acid and some polyphenols. Kyiv, 19.
  8. Shamrai, Ye. F. (1953). Pat. No. 105777. Method of preparation of the medicine Galaskorbinum. No. 2713/454356; declareted: 28.10.1953.
  9. Shamrai, Ye. F. (1959). Pat. No. 130415. Contraceptive pills. No. 645652/31; declareted: 01.12.1959, Bul. No. 14.
  10. Kraidashenko, O. V., Berezin, O. Ye. (1997). Pat. No. 18108 UA. Method for treatment of chronic ischemic heart disease in elderly and old age patients. MPK: A61K 31/015, A61P 9/10, A61K 31/185. declareted: 01.07.1997.
  11. Shamrai, Ye. F., Dziubko, N. Ya. (1968). Recommendations for the use of galascorbinum in radiation therapy of cancer patients. Kyiv.
  12. Naumova, H. M. (1975). Comparative biological activity of galascorbinum and askopol in radiolesions of the body (experimental studies). Kyiv, 25.
  13. Mitrofanov, R. Yu., Zolotukhin, V. N., Budaieva, V. V. (2010). Study of chemical composition of aqueous extract of oat straw (Avena Sativa L.) and study of its growth regulating properties. Polzunovskyi vestnik, 1 (4), 174–179.
  14. Mushtaq, A., Gul-Zaffar, Dar, A., Mehfuza, H. (2014). A review on Oat (Avena sativa L.) as a dual-purpose crop. Scientific Research and Essays, 9 (4), 52–59. doi: 10.5897/sre2014.5820
  15. Ponomariova, A. H., Medvedev, V. M. (1998). Pat. No. 2145864 RU. Phytocomplex for prevention and treatment of diseases of different etiology. MKP A61K35/78. No. 98123970/14; declareted: 30.12.1998; published: 27.02.2000.
  16. Linnikova, V. A., Linnikov, A. M. (2004). Pat. No. 2282459 RU. Tincture of Avena Sativa Z. of milk-wax stage of ripeness, medicine composed Avena Sativa Z. of milk-wax stage of ripeness, method of preparation of tincture of Avena Sativa Z. of milk-wax stage of ripeness. MKP A61K36/899. No. 2004123801/15; declareted: 03.08.2004; published: 27.08.2006.
  17. Pat. No. 2125462S1 RU. Tincture of Avena Sativa Z. of milk stage, medicines composed of Avena Sativa Z. of milk stage and methods of its preparation. MKP A61K35/78 (1998). No. 98101233/14; declareted: 21.01.1998; published: 27.01.1999.
  18. Yaremenko, O. B., Kamysh, O. Yu., Briuzina, T. S. (2005). Otsinka zhyrnokyslotnoho skladu lipidiv krovi u khvorykh na revmatoidnyi artryt. Medychna khimiya, 2, 86–88.
  19. Gorlova, O. S. (2016). Ekologiya i farmakologicheskiye svoystva Vakhty trekhlistnoy (menyanthes trifoliata l.). Uchenyye zapiski UO VGAVM, 52 (3), 30–32.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-10-31

Як цитувати

Gayova, L., Yurzhenko, N., & Mysnik, O. (2017). Нові можливості використання сировини вівса для дослідження біологічно активних компонентів в терапії при цукровому діабеті. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (5 (9), 14–20. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2017.113503

Номер

Розділ

Фармацевтичні науки