Вплив екстракту листя персика звичайного (persica vulgaris) на стан тиміко-лімфатичної ланки імунної системи щурів за умов хронічного іммобілізаційного стресу
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4852.2018.135748Ключові слова:
густий екстракт, листя персика звичайного, хронічний іммобілізаційний стрес, тимус, селезінка, стреспротекторна діяАнотація
Мета – вивчення впливу густого екстракту з листя персика звичайного (ГЕЛП) на стан органів тиміко-лімфатичної ланки імунної системи щурів за умов хронічного іммобілізаційного стресу.
Матеріали та методи. Модель хронічного іммобілізаційного стресу (ХІС) відтворювали протягом 18 діб шляхом щоденної чотирьохгодинної іммобілізації щурів у тісних пеналах. Досліджуваний ГЕЛП, що був отриманий на кафедрі хімії природних сполук НФаУ, з листя персика сорту «Сальве», заготовленого в Таджикистані, вводили внутрішньошлунково в умовноефективній дозі 100 мг/кг. Як препарат порівняння використовували сироп «Імуно-Тон» у дозі 3 мл/кг внутрішньошлунково. Стан тиміко-лімфатичної ланки імунної системи в умовах ХІС визначали після проведення евтаназії тварин під легким інгаляційним наркозом за результатами дослідження коефіцієнтів маси тимуса і селезінки, а також гістологічного дослідження їх структури на мікропрепаратах, що були приготовлені за загальноприйнятою методикою. Для оцінки характеру впливу ГЕЛП на стан органів тиміко-лімфатичної системи щурів в умовах ХІС проводили порівняння з інтактним контролем та контрольною патологією.
Результати дослідження. Встановлено протективний вплив ГЕЛП на стан тиміко-лімфатичної ланки імунної системи в умовах ХІС. У селезінці відмічали збільшення ширини маргінальної зони лімфоїдних фолікулів і муфт та кількості периваскулярних лімфатичних муфт у 1,2 разу (р<0,05) порівняно з контрольною патологією, зниження ознак стресогенної гіпоксії – кількості структур білої пульпи зі спазмом центральних артерій. У тимусі встановлено зниження ступеня змін з третьої-четвертої до першої фази акцидентальної трансформації, що підтверджується підвищенням коефіцієнту маси тимуса на 2,7% порівняно з контрольною патологією.
Висновки. Доведена здатність ГЕЛП відновлювати порушену в умовах стресу активність органів тиміко-лімфатичної ланки імунної системи. Ймовірно стверджувати, що поліфенольні сполуки ГЕЛП виявляють антиоксидантні властивості, посилюючи активність антиоксидантної системи, а полісахариди - імуностимулювальні, результатом виявлення яких є стреспротекторна дія. За ефективністю ГЕЛП не поступався препарату порівняння «Імуно-Тон»
Посилання
- Kirichek, L. T., Perepelitsa, A. V., Kal'chuk, R. O. (2015). Lekarstvennyy antistress v eksperimente [Drug antistress in experiment]. Kharkiv: IPP «Kontrast», 104.
- Zhigulina, V. V. (2014). Biokhimicheskiy otvet organizma na stress (obzor literatury) [Biochemical response of the body to stress (literature review)]. Verkhnevolzhskiy meditsinskiy zhurnal, 12 (4), 25–30.
- Kurkin, V. A., Poroykov, V. V. (2015). Fenilpropanoidy lekarstvennykh rasteniy: prognoz antioksidantnoy i immunomoduliruyushhey aktivnosti [Phenylpropanoids of medicinal plants: prognosis of antioxidant and immunomodulating activity]. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya, 2 (2). Available at: https://www.science-education.ru/ru/article/view?id=22694
- Lipkan, G. N. (2014). Lekarstvennye rasteniya – adaptogeny [Medicinal plants – adaptogenes]. Kyiv, 686.
- Zaychenko, A. V. Sharifov, H. Sh., Stahorskaya, M. A., Haleeva, E. L., Navruzova G. N. (2014). Fitohimicheskoe obosnovanie farmakologicheskih effektov fenolnyih soedineniy persika obyiknovennogo [Phytochemical justification pharmacological effects phenolic compounds of peach]. Fіtoterapіya. Chasopis, 4, 71–74.
- Zaychenko, G., Sharifov, C., Mishchenko, O., Koshevaya, E. (2017). Influence of peach leaf extract on the metabolic processes and prooxidant/antioxidant balance in rats in conditions of chronic immobilization stress. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 1 (5), 13–16. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4852.2017.92521
- Lenchik, L. V., Navruzova, G. F., Kislichenko, V. S., Sharifov, H. Sh., Zaychenko, A. V. (2014). Fitokhimicheskoe i farmakologicheskoe izuchenie list'ev Persica vulgaris, zagotovlennykh v Tadzhikistane [Phytochemical and pharmacological study of Persica vulgaris leaves harvested in Tajikistan]. «Vestnik» of the South-Kazakhstan state pharmaceutical academy, 4 (3 (68)), 126–132.
- Stefanov, O. V. (Ed.) (2001). Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv [Preclinical studies of drugs]. Kyiv: Avicenna, 528.
- Sharifov, H. Sh., Zaychenko, A. V., Mischenko, O. Ya., Haleeva, E. L. (2017). Issledovanie aktoprotektornoy aktivnosti ekstrakta list'ev persika obyknovennogo [Investigation of the actoprotective activity of the extract of leaves of peach ordinary]. Dushanbe, 332–333.
- Ulanova, I. P., Sidorov, K. K., Khalepo, A. I. (1968). K voprosu ob uchete poverkhnosti tela eksperimental'nykh zhivotnykh pri toksikologicheskom issledovanii [On the question of taking the body surface of experimental animals into account in toxicological studies]. Toksikologiya novykh promyshlennykh khimicheskikh veshhestv, 10, 18–25.
- Bonashevskaya, T. I., Belyaeva, N. N., Kumpan, N. B., Panasik, L. V. (1984). Morfofunktsional'nye issledovaniya v gigiene [Morphofunctional studies in hygiene]. Moscow: Meditsina, 160.
- Directive 2010/63/EU of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes (2010). Official Journal of the European Union, 276, 33–79.
- Lapach, S. N., Chubenko, A. V., Babich, P. N. (2000). Statisticheskie metody v mediko-biologicheskikh issledovaniyakh s ispol'zovaniem Excel [Statistical methods in biomedical research using Excel]. Kyiv: Morion, 320.
- Halafyan, A. A. (2007). STATISTICA 6. Statisticheskiy analiz dannykh [STATISTICA 6. Statistical analysis of data]. Moscow: Binom-Press, 512.
- Khem A., Kormak D. (1983). Gistologiya [Histology]. Moscow: Mir, 254.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Oksana Mishchenko, Ganna Zaychenko, Churshed Sharifov, Оlena Koshova, Julia Larianovskaya, Olena Khalieieva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
