Фармакоекономічний аналіз застосування раміприлу та кандесартану у хворих на артеріальну гіпертензію

Анотація

Артеріальна гіпертензія (АГ) – найпоширеніше в світі серцево-судинне захворювання і є причиною інвалідизації населення розвинених країн світу. Особливістю фармакотерапії при АГ є довічний прийом лікарських препаратів. Показники економічної оцінки ефективності різних методів лікування сприяють вибору фармакотерапії, яка забезпечить пацієнту найбільшу результативність лікування з урахуванням фінансових можливостей конкретного хворого. Головними завданням антигіпертензивної терапії є досягнення цільового рівня артеріального тиску (АТ), захист органів-мішеней і позитивний вплив на фактори ризику серцево-судинних ускладнень. Метод «затрати-ефективність» дає можливість співставити витрати при однаковій терапевтичній ефективності, що і було метою нашого дослідження.

Матеріали та методи. Досліджено 100 протоколів медичних карток стаціонарних хворих. Виділено 2 групи хворих: перша група для лікування АГ отримувала кандесартан, а друга група – раміприл. До уваги бралися параметри: досягнення цільового АТ, а також можливі ускладнення лікарської терапії – гіпотензія, кашель, ангіоневротичний набряк. Для оцінки вартості лікування на тлі застосування раміприлу та кандесартану був проведений фармакоекономічний аналіз «затрати-ефективність».

Результати дослідження. За допомогою методу „вартість-ефективність” було проведено аналіз раміприлу і кандесартану. Були розраховані мінімальні, середні та максимальні вартості разової, добової та курсової дози і розрахована вартість нормалізації АТ. Отримані нами дані свідчать про меншу вартість лікування раміприлом. Результати аналізу ефективності препаратів продемонстрували, що раміприл більш ефективний у досягненні цільового АТ, але відсоток побічних ефектів серед яких серцева недостатність і кашель був суттєво вищим. Отримані дані вказують на високу терапевтичну ефективність кандесартану і раміприлу, що дозволяє зробити висновки:

Висновки. Найбільш ефективним у досягненні цільового АТ був раміприл по зрівнянню з кандесартаном. Аналіз ефективності дії лікарських препаратів встановив, що раміприл має побічні ефекти і викликає кашель і серцеву недостатність, а кандесартан може стати причиною ангіоневротичного набряку і гіпотензії. В ході аналізу прямих затрат на лікування АГ, на основі діючих стандартів надання медичної допомоги хворим з АГ було встановлено, що найменш витратним є лікування раміприлом. Проведений аналіз ≪витрати – ефективність≫, продемонстрував, що найбільшою фармакоекономічною перевагою має раміприл