Фармакогностичний аналіз насіння шавлії іспанської (Salvia hispanica L.).

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.230290

Ключові слова:

шавлія іспанська, насіння, гістохімічний аналіз, фітохімічний аналіз, слизи, жирні олії, жирні кислоти, гідроксикоричні кислоти, водорозчинні полісахариди, флавоноїди

Анотація

Мета. Метою роботи було проведення мікроскопічного та фітохімічного дослідження насіння шавлії іспанської (Salvia hispanica L.).

Матеріали і методи. Проводили макроскопічні та мікроскопічні дослідження насіння шавлії іспанської. Для вивчення якісного складу основних груп БАР використовували гістохімічні, мікрохімічні та хімічні реакції. Ідентифікацію гідроксикоричних кислот проводили методом паперової хроматографії. Для одержання ліпофільного екстракту використовували апарат Сокслета та метод вичерпної екстракції хлороформом. Дослідження кількісного вмісту жирних кислот проводили методом газової-хроматографії. Вміст полісахаридів у сировині визначали гравіметричним методом. Згідно методики ДФУ проводилося визначення індексу набухання сировини.

Результати. Встановлено основні макро- та мікроскопічні ознаки обраної сировини. Гістохімічні реакції, мікрохімічні реакції дозволили встановити наявність в насінні шавлії іспанської слизу і жирних олій. За допомогою хімічних реакцій встановлено наявність в сировині флавоноїдів. Кількісний вміст жирних олій складає 24,0±1,2 %. Вміст водорозчинних полісахаридів у цільній сировині становив 4,01±0,07 %, у подрібненої сировини – 5,04±0,05 %. В результаті визначення індексу набухання встановлено, що цей показник для цілого насіння чіа становив 20, а подрібненого – 17. Вміст гідроксикоричних кислот у насінні шавлії іспанської складав 1,07±0,03 %. Ідентифіковано 9 жирних кислот, серед яких за вмістом переважає лінолева кислота

Висновки. У насінні шавлії іспанської (Salvia hispanica L.) підтверджена наявність та визначено кількісний вміст слизів, жирних олій, водорозчинних полісахаридів, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, жирних кислот. Отримані данні можуть бути використані для розробки нормативної документації на насіння чіа з метою використання даної сировини у фармації та медицині.

Біографії авторів

Анастасія Костянтинівна Сутрин , ГМБХ «Nextpharm»

Провізор-спеціаліст

Ірина Семенівна Чолак, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця

Кандидат фармацевтичних наук

Кафедра фармакогнозії та ботаніки

Оксана Іванівна Емельянова, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра фармакогнозії та ботаніки

Уляна Володимирівна Карпюк, Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца

Доктор фармацевтичних наук, доцент

Кафедра фармакогнозії та ботаніки

Посилання

  1. Sofer, S., Stark, A. H., Madar, Z. (2015). Nutrition Targeting by Food Timing: Time-Related Dietary Approaches to Combat Obesity and Metabolic Syndrome. Advances in Nutrition, 6 (2), 214–223. doi: http://doi.org/10.3945/an.114.007518
  2. Ayerza, R., Coates, W., Lauria, M. (2002). Chia seed (Salvia hispanica L.) as an omega-3 fatty acid source for broilers: influence on fatty acid composition, cholesterol and fat content of white and dark meats, growth performance, and sensory characteristics. Poultry Science, 81 (6), 826–837. doi: http://doi.org/10.1093/ps/81.6.826
  3. Ullah, R., Nadeem, M., Khalique, A., Imran, M., Mehmood, S., Javid, A., Hussain, J. (2015). Nutritional and therapeutic perspectives of Chia (Salvia hispanica L.): a review. Journal of Food Science and Technology, 53 (4), 1750–1758. doi: http://doi.org/10.1007/s13197-015-1967-0
  4. Ayaz, A., Akyol, A., Inan-Eroglu, E., Kabasakal Cetin, A., Samur, G., Akbiyik, F. (2017). Chia seed (Salvia Hispanica L.) added yogurt reduces short-term food intake and increases satiety: randomised controlled trial. Nutrition Research and Practice, 11 (5), 412–418. doi: http://doi.org/10.4162/nrp.2017.11.5.412
  5. Attalla, N. R., El-Hussieny, E. A. (2017). Characteristics of Nutraceutical Yoghurt Mousse Fortified with Chia Seeds. International Journal of Environment, Agriculture and Biotechnology, 2 (4), 2033–2046. doi: http://doi.org/10.22161/ijeab/2.4.61
  6. Derewiaka, D., Stepnowska, N., Bryś, J., Ziarno, M., Ciecierska, M., Kowalska, J. (2019). Chia seed oil as an additive to yogurt. Grasas y Aceites, 70 (2), 302. doi: http://doi.org/10.3989/gya.0705182
  7. COMMISSION DECISIONof 13 October 2009 authorising the placing on the market of Chia seed (Salvia hispanica) as novel food ingredient under Regulation (EC) No 258/97 of the European Parliament and of the Council (2009). Official Journal of the European Union. Available at: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2009:294:0014:0015:EN:PDF
  8. Da Silva, B. P., Anunciação, P. C., Matyelka, J. C. da S., Della Lucia, C. M., Martino, H. S. D., Pinheiro-Sant’Ana, H. M. (2017). Chemical composition of Brazilian chia seeds grown in different places. Food Chemistry, 221, 1709–1716. doi: http://doi.org/10.1016/j.foodchem.2016.10.115
  9. Application for the authorization of chia seed from Salvia hispanica L. for consumption as a food and as an ingredient in additional food groups (2011). Available at: https://acnfp.food.gov.uk/sites/default/files/mnt/drupal_data/sources/files/multimedia/pdfs/applicdosschiacompany.pdf
  10. De Souza Ferreira, C., de Sousa Fomes, L. de F., da Silva, G. E. S., Rosa, G. (2015). Effect of chia seed (Salvia hispanica L.) consumption on cardiovascular risk factors in humans: a systematic review. Nutricion hospitalaria, 32, 1909–1918. doi: http://doi.org/10.3305/nh.2015.32.5.9394
  11. Jeong, S. K., Park, H. J., Park, B. D., Kim, I.-H. (2010). Effectiveness of Topical Chia Seed Oil on Pruritus of End-stage Renal Disease (ESRD) Patients and Healthy Volunteers. Annals of Dermatology, 22 (2), 143–148. doi: http://doi.org/10.5021/ad.2010.22.2.143
  12. Nieman, D. C., Gillitt, N., Jin, F., Henson, D. A., Kennerly, K., Shanely, R. A. et. al. (2012). Chia Seed Supplementation and Disease Risk Factors in Overweight Women: A Metabolomics Investigation. The Journal of Alternative and Complementary Medicine, 18 (7), 700–708. doi: http://doi.org/10.1089/acm.2011.0443
  13. Park B. D., Jung S. G., Park H. J. (2010). Pat. No. 2010005799 Korea. Skin external composition containing chia seed oil.
  14. Marineli, R. da S., Lenquiste, S. A., Moraes, É. A., Maróstica, M. R. (2015). Antioxidant potential of dietary chia seed and oil ( Salvia hispanica L.) in diet-induced obese rats. Food Research International, 76, 666–674. doi: http://doi.org/10.1016/j.foodres.2015.07.039
  15. Mohd Ali, N., Yeap, S. K., Ho, W. Y., Beh, B. K., Tan, S. W., Tan, S. G. (2012). The Promising Future of Chia,Salvia hispanicaL. Journal of Biomedicine and Biotechnology, 2012, 1–9. doi: http://doi.org/10.1155/2012/171956
  16. Fortino, M. A., Oliva, M. E., Rodriguez, S., Lombardo, Y. B., Chicco, A. (2017). Could post-weaning dietary chia seed mitigate the development of dyslipidemia, liver steatosis and altered glucose homeostasis in offspring exposed to a sucrose-rich diet from utero to adulthood? Prostaglandins, Leukotrienes and Essential Fatty Acids, 116, 19–26. doi: http://doi.org/10.1016/j.plefa.2016.11.003
  17. Kulczyński, B., Kobus-Cisowska, J., Taczanowski, M., Kmiecik, D., & Gramza-Michałowska, A. (2019). The Chemical Composition and Nutritional Value of Chia Seeds – Current State of Knowledge. Nutrients, 11 (6), 1242. doi: http://doi.org/10.3390/nu11061242
  18. Villanueva-Bermejo, D., Calvo, M. V., Castro-Gómez, P., Fornari, T., Fontecha, J. (2019). Production of omega 3-rich oils from underutilized chia seeds. Comparison between supercritical fluid and pressurized liquid extraction methods. Food Research International, 115, 400–407. doi: http://doi.org/10.1016/j.foodres.2018.10.085
  19. Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Vol. 1. (2015). Kharkiv: Derzhavne pidpryiemstvo «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 1128.
  20. Souza, D. M. F. D., Sá, R. D., Araújo, E. L., Randau, K. P. (2018). Anatomical, phytochemical and histochemical study of Solidago chilensis Meyen. Anais Da Academia Brasileira de Ciências, 90 (2 suppl 1), 2107–2120. doi: http://doi.org/10.1590/0001-3765201720160280
  21. Koshevoi, O. N. (2011). Amino-acid and monosaccharide compositions of Salvia officinalis leaves. Chemistry of Natural Compounds, 47 (3), 492–493. doi: http://doi.org/10.1007/s10600-011-9976-3
  22. Koshovyi O, Raal A, Kovaleva A, Myha M, Ilina T, Borodina N, Komissarenko A. (2020). The phytochemical and chemotaxonomic study of Salvia spp. growing in Ukraine. Journal of Applied Biology & Biotechnology, 8 (3), 29–36. doi: http://doi.org/10.7324/jabb.2020.80306
  23. Karpiuk, U. V., Abudayeh, Z. H. M., Kyslychenko, V. S., Yemelianova, O. I. (2017). Isolation and Identification of some Primary Metabolites, Micro- and Macroelements of Aesculus hippocastanum L. Seeds. International Journal of Pharmacognosy and Phytochemical Research, 9 (1), 108–113. doi: http://doi.org/10.25258/ijpapr.v9i1.8049
  24. Karpiuk, U. V., Omelchenko, Z. I., Kislichenko, V. S. (2009). Сhromatographic detection and identification of lipophylic compounds of Glycine and Setaria genus. Herba polonica, 55 (1), 43–52.
  25. Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Vol. 3 (2014). Kharkiv: Derzhavne pidpryiemstvo «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 732.
  26. Starchenko, G., Hrytsyk, A., Raal, A., Koshovyi, O. (2020). Phytochemical Profile and Pharmacological Activities of Water and Hydroethanolic Dry Extracts of Calluna vulgaris (L.) Hull. Herb. Plants, 9 (6), 751. doi: http://doi.org/10.3390/plants9060751
  27. Ikumi, P., Mburu, M., Njoroge, D. (2019). Chia (Salvia hispanica L.) – A Potential Crop for Food and Nutrition Security in Africa. Journal of Food Research, 8 (6), 104–118. doi: http://doi.org/10.5539/jfr.v8n6p104
  28. Liu, J., Willför, S., Xu, C. (2015). A review of bioactive plant polysaccharides: Biological activities, functionalization, and biomedical applications. Bioactive Carbohydrates and Dietary Fibre, 5 (1), 31–61. doi: http://doi.org/10.1016/j.bcdf.2014.12.001
  29. Sova, M., Saso, L. (2020). Natural Sources, Pharmacokinetics, Biological Activities and Health Benefits of Hydroxycinnamic Acids and Their Metabolites. Nutrients, 12 (8), 2190. doi: http://doi.org/10.3390/nu12082190

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-30

Як цитувати

Сутрин , А. К., Чолак, І. С., Емельянова, О. І., & Карпюк, У. В. (2021). Фармакогностичний аналіз насіння шавлії іспанської (Salvia hispanica L.). ScienceRise: Pharmaceutical Science, (2 (30), 49–54. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.230290

Номер

№ 2 (30) (2021)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Anastasiia Sytryn , Iryna Cholak , Oksana Yemelianova , Uliana Karpiuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.