Освітня парадигма підготовки менеджерів у сфері культури: виклики сьогодення

Автор(и)

  • Ольга Сорока Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0003-1483-8974
  • Світлана Калаур Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка Україна, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2, Україна https://orcid.org/0000-0001-8099-9392
  • Людмила Ванюга Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0003-0851-0067

DOI:

https://doi.org/10.25128/2520-6230.21.4.8

Ключові слова:

менеджмент у сфері культури, освітній процес, підготовка менеджерів соціокультурної діяльності, технології соціокультурної діяльності

Анотація

Актуальність дослідження обумовлена тим, що сучасна епоха – це час динамічних змін, соціально-економічних та інформаційних процесів, які розвиваються стрімко і часто хаотично. Метою дослідження було встановити, що менеджмент у сфері культури – це інтегрована система, що заснована на взаємодії різних структур і організацій з державою і суспільством, зовнішнім середовищем і ринками збуту, системою маркетингу і PR-технологіями, наукою і освітою, а підготовка менеджерів соціокультурної сфери є складним і комплексним завданням сучасної вищої школи. Об’єкт дослідження – особливості контенту освітніх програм з підготовки менеджерів у сфері культури. У роботі виконано такі дослідницькі завдання: 1) досліджено менеджмент сфери культури, як інтегровану систему; 2) проаналізовано особливості взаємодії менеджменту сфери культури різних структур і організацій з державою і суспільством, зовнішнім середовищем і ринками збуту, системою маркетингу і PR-технологіями, наукою і освітою; 3) доведено за допомогою трендового аналізу та опитування, що підготовка менеджерів соціокультурної сфери є складним і комплексним завданням сучасного освітнього процесу для інтеграції. Запропоновано можливі зміни для освітніх програм підготовки менеджерів соціокультурної сфери. У дослідженні використані загальнонаукові методи, а саме: аналітичний, індуктивний, дедуктивний, метод порівняння та синтезу. У практичній частині за допомогою трендового аналізу встановлено, що освітні програми з підготовки менеджерів соціокультурної сфери зазвичай мають кілька паралельних напрямів.

Біографії авторів

Ольга Сорока, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль

доктор педагогічних наук, професор кафедри соціальної роботи та менеджменту соціокультурної діяльності

Світлана Калаур, Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка Україна, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2

доктор педагогічних наук, професор кафедри соціальної роботи та менеджменту соціокультурної діяльності

Людмила Ванюга, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль

кандидат мистецвознавства, заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри театрального мистецтва

Посилання

Balendr, A. V., Korolov, V. O., Adamchuk, O. V., Iakymchuk, A. V., Sinkevych, S. V., & Bloshchynskyi, I. H. (2019). Border guards' distance learning development in the European Union countries. Information Technologies and Learning Tools, (71, № 3), 305-319. (in Ukrainian).

Balendr, A., Komarnytska, O., & Bloshchynskyi, I. (2019). Ukrainian border guards interoperability assessment in the framework of common European border guard standards implementation. Advanced Education, 6(12), 35-43. (in Ukrainian).

Bush, T. (2011). ‘Cultural models’ Theories of Educational Leadership & Management. SAGE Publications LTD, 170-188.

Deissinger, T. (2010). Dual System. International Encyclopedia of Education, 8, 448-454.

Del Carpio, X., Kupets, O., Muller, N., & Olefir, A. (2017). Skills for a Modern Ukraine. Washington: International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank.

Didenko, O. V., Androshchuk, O. S., Maslii, M., Balendr, A. V., & Biliavets, S. Y. (2020). Electronic Educational Resources for Training Future Officers of Border Guard Units. Information Technologies and Learning Tools, 80(6), 39-57. https://doi.org/10.33407/itlt.v80i6.3816 (in Ukrainian).

Education and Training: Monitor 2018 (2018). Luxembourg: Publications Office of the European Union.

Euler, D. (2013). Das duale System in Deutschland –Vorbild für einen Transfer ins Ausland? Retrieved from https://www.bertelsmann-stiftung.de/de/publikationen/publikation/ did/das-duale-system-in-deutschland.

Event- und Sportmanagement (2019). Retrieved from http: www.duales-studium.de/hochschulen/451-berufsakademie- sachsen-staatliche-studienakademie-riesa

Gunn, B. (2000). Illuminating culture. Strategic Finance, April, Vol. 81, No. 10, pp. 14-15.

Harris, P., Moran, R. (1978). Managing cultural differences, Oxford University Press, Houston, Gulf.

Heck, R. & Hallinger, P. (2005). The Study of Educational Leadership and Management. Where Does the Field Stand Today? Educational Management Administration Leadership. April vol. 33 no. 2 229-244.

Kalaur, S., & Soroka, O. (2020). The acmeology’s opportunity in the professional training of future socio-cultural managers’ activities: methodological and practical accents. Social Work and Education, 7(1), 124-134. https://doi.org/10.25128/2520-6230.20.1.9. (in Ukrainian).

Kimani G. N. (2011). Educational Management. Nairobi: African Virtual University.

Martin, J. (2002). Organizational culture – Mapping the terrain. London, Sage Publications, p. 60.

Meenakshi sundaram (2011). Educational Innovations and Management. Dindigul: Kaviyamala Publishers.

Meshko, N., Bulankina, O. (2017) Cultural management in corporate strategies of international companies. Retrieved from http:http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=1274КРОС-Н (in Ukrainian).

Neeru Vasishth. (2007). Principles of Management. Haryana: Tan Printers India Private Limited.

Nikiforenko, V., Kravchenko, V. (2017). Systemically important relationships of organizational culture and human resource management. Ed.: M. Zveryakov (ed.-in-ch.) and others. Odesa, No. 1 (62), 94–105. (in Ukrainian).

O’Farrell, G. (2006). Cultures and Values in the Queensland Public Service, Speech presented at the Queensland Regional Heads Forum Annual Business Conference, Conrad Hotel, Broadbeach, 25 May 2006. http://www.qrhf.gov.au/04_conferences/georgeofarrell.prese ntation.pdf.pdf

Rollinson, D. with Broadfield, A. (2002). Organisational Behaviour and Analysis, 2nd ed., Essex, Pearson Education Limited, p. 567.

Romanukha, О. (2017). The role of cross-cultural communication in the organizations management. Economy and Society, Issue 9. Retrieved from http: http://www.economyandsociety.in.ua/journal/9_ukr/103.pdf (in Ukrainian).

Sapre, P. (2002). Realizing the Potential of Education Management in India. Educational Management & Administration. Jan, 30(1):101-8.

Schein, E. (2004). Organizational Culture and Leadership, Third edition, San Francisco: Jossey-Bass.

Sudano, B. (2003). Innovation: The road to success. Beverage World, Vol. 122, No. 1731, pp. 45-46.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-30

Як цитувати

Сорока, О. ., Калаур, С., & Ванюга, Л. . (2021). Освітня парадигма підготовки менеджерів у сфері культури: виклики сьогодення . Social Work and Education, 8(4), 515–527. https://doi.org/10.25128/2520-6230.21.4.8

Номер

Розділ

RECENT ISSUES IN EDUCATION