Інтеграція освіти для сталого розвитку у закладі вищої освіти: проблеми та перспективи
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.23.1.11Ключові слова:
освіта для сталого розвитку, заклад вищої освіти, професійна підготовка, майбутні вчителі, проблеми, перспективиАнотація
У статті розкрито роль закладу вищої освіти (далі ЗВО) у впровадженні ідей сталого розвитку у вітчизняному освітньому просторі. Розглянуто проблему імплементації освіти для сталого розвитку (далі ОСР) в процес підготовки майбутніх учителів. Акцент зроблено на підготовці майбутніх вчителів до реалізації завдань ОСР у професійній діяльності. Встановлено, що сучасний педагог має володіти кращими практиками сталого розвитку, вміти формувати в учнів компетентності сталого розвитку, розвивати індивідуальну та колективну відповідальність за сталий розвиток суспільства тощо. Досліджено проблеми інтеграції ОСР на сучасному етапі розвитку вищої освіти, зокрема: неузгодженість змісту освітніх програм підготовки майбутніх вчителів із потребами суспільства, складність забезпечення міждисциплінарного підходу у підготовці здобувачів вищої педагогічної освіти, неготовність або ж відсутність мотивації викладачів до включення цілей сталого розвитку (далі ЦСР) у своє викладання, недостатнє навчально-методичне забезпечення ЗВО, відсутність чітких критеріїв оцінювання результатів навчання студентів та їх готовності до виконання професійних завдань в інтересах сталого розвитку суспільства тощо. Встановлено, що подолання цих бар’єрів лежить в площині трансформації освітнього середовища ЗВО, переорієнтації професійної освіти на підготовку майбутніх фахівців до професійної діяльності за принципами сталого розвитку, зміни освітньо-професійних програм підготовки майбутніх учителів та змісту педагогіки і методики навчання здобувачів вищої педагогічної освіти, забезпечення доступності навчальних засобів і навчально-методичних посібників з освіти для сталого розвитку, визначення компетентностей, необхідних майбутнім педагогам для досягнення сталого розвитку суспільства в рамках своєї професійної відповідальності та індикаторів моніторингу й оцінки отриманого прогресу.Посилання
Коренева, І. (2018). Зміст і структура компетентності майбутніх учителів біології у сфері освіти для сталого розвитку. Український педагогічний журнал, (3), 109–117. [Koreneva, I. (2018). Future teachers of biology in the sphere of education for sustainable development. Ukrainian Pedagogical Journal, (3), 109–117. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2018-3-109-117
Чайковська, Г.Б. (2020). Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи на засадах сталого розвитку. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», 1 (46), 138–142. [Chaikovska, H. B. Professional training of future primary school teachers on the basis of sustainable development. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: «Pedagogy. Social Work», 1 (46), 138–142. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2020.46.138-142
Чайковська Г.Б. (2022). Формування компетентностей сталого розвитку в процесі фахової підготовки майбутніх вчителів початкової школи. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Педагогіка. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 1, 72–80. [Chaikovska, H. B. Formation of ESD competencies in teachers of primary classes in the process of professional trainings. Scientific Issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Pedagogy, 1, 72–80. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.25128/2415-3605.22.1.9
Aguilar, O. M. (2018). Examining the literature to reveal the nature of community EE/ESD programs and research. Environmental Education Research, 24(1), 26–49. https://doi.org/10.1080/13504622.2016.1244658
Blanco-Portela, N., Benayas, J., Pertierra, L.R., Lozano, R. (2017). Towards the integration of sustainability in Higher Education Institutions: A review of drivers of and barriers to organisational change and their comparison against those found of companies. J. Clean. Prod., 166, 563–578. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.07.252
Braßler, M., & Sprenger, S. (2021). Fostering Sustainability Knowledge, Attitudes, and Behaviours through a Tutor-Supported Interdisciplinary Course in Education for Sustainable Development. Sustainability, 13(6), 3494. https://doi.org/10.3390/su13063494
Cairns, R., Hielscher, S., & Light, A. (2020). Collaboration, creativity, conflict and chaos: Doing interdisciplinary sustainability research. Sustainability Science, 15(6), 1711-1721. https://doi.org/10.1007/s11625-020-00784-z
Cebrián, G., Junyent, M., & Mulà, I. (2020). Competencies in education for sustainable development: Emerging teaching and research developments. Sustainability, 12(2), 579. https://doi.org/10.3390/su12020579
Chaikovska, H.B., Levchyk, I. Yu. (2022). Interdisciplinary integration of education for sustainable development into higher education institution (integrated ESP case study) Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Рedagogical Sciences, 2 (109). 195–212. https://doi.org/10.35433/pedagogy.2(109).2022.195-211
El-Bassiouny, N., Hamed, S., Ammar, N., Hammad, H., & Adib, H. (2020). Approaching the Giving Voice to Values (GVV) pedagogy in business ethics education: The case of the business ethics course at the German University in Cairo (GUC), Egypt. In Ethics, CSR and Sustainability (ECSRS) Education in the Middle East and North Africa (MENA) Region (pp. 51–68).
Ferguson, T., Roofe, C., Cook, L. D., Bramwell-Lalor, S., & Gentles, C. H. (2022). Education for Sustainable Development (ESD) Infusion into Curricula: Influences on Students’ Understandings of Sustainable Development and ESD. Brock Education Journal, 31(2), 63-84. https://doi.org/10.26522/brocked.v31I2.915
Fuertes-Camacho, M. T., Graell-Martín, M., Fuentes-Loss, M., & Balaguer-Fàbregas, M. C. (2019). Integrating sustainability into higher education curricula through the project method, a global learning strategy. Sustainability, 11(3), 767. https://doi.org/10.3390/su11030767
Jeana Kriewaldt & Shu Jun Lee (2022) Towards powerful knowledge: an Australian case study of prospective teachers’ knowledge and dispositions for sustainability education, International Research in Geographical and Environmental Education, https://doi.org/10.1080/10382046.2022.2146836
Jenkins, N., & Stone, T. E. (2019). Interdisciplinary responses to climate change in the university classroom. Sustainability, 12(2), 100-103. https://doi.org/10.1089/sus.2018.0033
Kioupi, V., & Voulvoulis, N. (2019). Education for sustainable development: A systemic framework for connecting the SDGs to educational outcomes. Sustainability, 11(21), 6104. https://doi.org/10.3390/su11216104
Kwee, C. T. T. (2021). I want to teach sustainable development in my English classroom: A case study of incorporating sustainable development goals in English teaching. Sustainability, 13(8), 4195. https://doi.org/10.3390/su13084195
Kyle, W. C. (2020). Expanding our views of science education to address sustainable development, empowerment, and social transformation. Disciplinary and Interdisciplinary Science Education Research, 2(1), 1–9. https://doi.org/10.1186/s43031-019-0018-5
Leal Filho, W., Shiel, C., Paço, A., Mifsud, M., Ávila, L. V., Brandli, L. L., ... & Caeiro, S. (2019). Sustainable Development Goals and sustainability teaching at universities: Falling behind or getting ahead of the pack?. Journal of Cleaner Production, 232, 285-294.
Lozano, R.; Barreiro-Gen, M.; Lozano, F.J.; Sammalisto, K. (2019). Teaching sustainability in European higher education institutions: Assessing the connections between competences and pedagogical approaches. Sustainability, 11, 1602. https://doi.org/10.3390/su11061602
Melles, G. (2019). Views on education for sustainable development (ESD) among lecturers in UK MSc taught courses: Personal, institutional and disciplinary factors. International Journal of Sustainability in Higher Education, 20(1), 115-138. https://doi.org/10.1108/IJSHE-02-2018-0032
Polishchuk, O., Zdanevych, L., & Мyskova, N. (2021). Praxeology of sustainable development in educational ontology (evidence from Khmelnytskyi Humanitarian Pedagogical Academy). International Scientific Journal of Universities and Leadership, (12), 148-159. https://doi.org/10.31874/2520-6702-2021-12-2-148-159
Restrepo, M. M. C., Blanco-Portela, N., Ladino-Ospina, Y., Sigua, R. N. T., & Vargas, K. O. (2017). Professional development of university educators in ESD: A study from pedagogical styles. International Journal of Sustainability in Higher Education, 18(5), 648–665. https://doi.org/10.1108/IJSHE-02-2016-0031
Sáez de Cámara, E., Fernández, I., & Castillo-Eguskitza, N. (2021). A holistic approach to integrate and evaluate sustainable development in higher education. The case study of the University of the Basque Country. Sustainability, 13(1), 392. https://doi.org/10.3390/su13010392
Sala, S., Ciuffo, B., Nijkamp, P. (2015). A systemic framework for sustainability assessment. Ecol. Econ., 119, 314–325. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2015.09.015
Schuler, S., Fanta, D., Rosenkraenzer, F., & Riess, W. (2018). Systems thinking within the scope of education for sustainable development (ESD)–a heuristic competence model as a basis for (science) teacher education. Education, 42(2), 192-204. https://doi.org/10.1080/03098265.2017.1339264
Stukalo, N., & Lytvyn, M. (2021). Towards sustainable development through higher education quality assurance. Education Sciences, 11(11), 664. https://doi.org/10.3390/educsci11110664
Waltner, E.M., Riess, W., Mischo, C. (2019). Development and validation of an instrument for measuring student sustainability competencies. Sustainability, 11, 1717. https://doi.org/10.3390/su11061717
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Hanna Chaikovska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0