Основні аспекти педагогічної підтримки дітей з ГРДУ, включно з дітьми із подвійною винятковістю-обдарованими дітьми з ГРДУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.25128/2520-6230.23.1.12

Ключові слова:

гіперактивний розлад з дефіцитом уваги, діти з подвійною винятковістю, функціонально-поведінкове оцінювання

Анотація

Розглянуто основні особливості та труднощі навчання дітей з гіперактивним розладом з дефіцитом уваги. Зазначено позитивні якості та творчі здібності інтелектуально збережених та обдарованих дітей із ГРДУ. Сформульовано рекомендації щодо навчання дітей з подвійною винятковістю. Метою статті є аналіз проблеми дітей із гіперактивним розладом з дефіцитом уваги, у тому числі зі збереженим інтелектом і ГРДУ, а також чинників їх ефективного включення у навчальний процес. Гіперактивний розлад з дефіцитом уваги– поліморфний клінічний синдром, основним проявом якого є порушення здатності дитини контролювати та регулювати свою поведінку, що проявляється руховою гіперактивністю, порушенням уваги та імпульсивністю. Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб – МКХ-11 та класифікації американської асоціації психіатрів DSM-5 ГРДУ є найпоширенішим розладом психічного розвитку дітей та підлітків - до 9%, знаходиться на початку класифікації та відноситься до порушення нейрозвитку. Діти з ГРДУ дуже різні. Загалом рівень інтелектуального розвитку не є диференційною ознакою для ГРДУ, часто зустрічаються діти з типовим інтелектом або навіть обдаровані діти з ознаками розладу. Це діти з так званою «подвійною винятковістю». Тому проблема інклюзії дітей з розладами поведінки, порушеннями нейророзвитку, зокрема дітей з гіперактивним розладом з дефіцитом уваги в освітній процес є надзвичайно поширеною та актуальною. Це діти, які часто не охоплені загальною підтримкою в інклюзивному освітньому середовищі, особливо в Україні, вони знаходяться в «сірій зоні». Вивчення та функціонально-поведінкове оцінювання дитини, застосування методик корекції поведінки в рамках програми поведінкових втручань, адаптація навчальної програми, постійна співпраця педагогічних працівників - це основні аспекти ефективної інклюзїї таких дітей. Також слід пам’ятати, що процес включення потрібно починати якомога раніше, це дає можливість отримати більш ефективні результати.

Біографія автора

Ольга Ферт, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів

доктор педагогічних наук, професор кафедри спеціальної освіти факультету педагогічної освіти, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна; доктор, науковий співробітник інституту спеціальної педагогіки, Університет Лейбніца, Ганновер, Німеччина;

Посилання

Asherson, P., Banaschewski, T., Biederman, J., Buitelaar, J. K., & Ramos-Quiroga, J. A. (2015). Attention-deficit/hyperactivity disorder. Nature Reviews Disease Primers, 1, 15020. doi: 10.1038/nrdp.2015.20

Barkley, R. (2006). ADHD and the nature of self-control. New York: Guildford Press.

Chen, Q., Brikell, I., Lichtenstein, P., Serlachius, E., Kuja-Halkola, R., & Sandin, S. (2017). Familial aggregation of attention-deficit/hyperactivity disorder. The Journal of Child Psychology and Psychiatry, 58(3), 231–239.

DuPaul G.J., (1994) ADHD in the Schools. Assessment and Intervention Strategies – N.Y.: The Guilford Press

Durheim, M. (2009). AD/HD is a developmental disability. New York: CHADD

Fert, O. (2017). Inclusion of Children with Mental Disabilities as an Educational Problem. Konińskie Studia Społeczno-Ekonomiczne. 3, 4, 293–300.

Fert, O. (2016). Teaching to the Children with Behavioral Disorders in Ukrainian Schools: Overview of the Problem. European Humanities Studies: State and Society (pp. 317-327).

Kieling, C. (2008). Neurobiology of Attention Deficit Hyperactivity Disorder. Child and Adolescent Psychiatric Clinics of North America, 17, 2, 285-307.

Martin, J., Hamshere, M. L., Stergiakouli, E., O’Donovan, M. C., & Thapar, A. (2014). Genetic risk for attention-deficit/hyperactivity disorder contributes to neurodevelopmental traits in the general population. Biological Psychiatry, 76 (8), 664–671.

Neale, B. M., Medland, S., Ripke, S., Anney, R. J., Asherson, P., Buitelaar, J., Franke, B., Gill, M., Kent, L., & Holmans, P. (2010). Case-control genomewide association study of attention-deficit/hyperactivity disorder. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 49(9), 906-20. doi: 10.1016/j.jaac.2010.06.007.

Ophoff, R. A. (2013). Genetic causes of developmental disorders. Current opinion in neurology 26(2), 128–136, 26.

Rief S. (2005) How to Reach and Teach Children with ADD/ADHD. Jossey-Bass, 436p.

Singh, A. P. (2012). Cognitive functions among children with Attention Deficit Hyperactive Disorder (ADHD) & emotional disorder. Delhi Psychiatry Journal, 15(1), 148–159.

Synopsis of DSM-V Diagnostic Criteria and NICE Protocols for the Diagnosis and Treatment of Major Mental Disorders in Children and Adolescents (2014). Lviv: Publishing House of the Ukrainian Catholic University. Vorstman, J. A. S. S. &

Zentall, S. (2011). Social behavior in cooperative groups: Students at risk for ADHD and their peers. The Journal of Educational Research, 104(1), 28–41

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-06

Як цитувати

Ферт, О. . (2023). Основні аспекти педагогічної підтримки дітей з ГРДУ, включно з дітьми із подвійною винятковістю-обдарованими дітьми з ГРДУ. Social Work and Education, 10(1), 134–145. https://doi.org/10.25128/2520-6230.23.1.12

Номер

Розділ

RECENT ISSUES IN EDUCATION