СВІТОГЛЯДНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАСАД ІННОВАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ

Автор(и)

  • Kateryna Kyrylenko Київський національний університет культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2016.138467

Ключові слова:

інноваційна культура, освіта протягом життя, інформальна освіта, функції інформальної освіти

Анотація

У статті розглядається інноваційна культура як форма сучасної культури, що потребує особистості, яка здатна перманентно вчитися. Автор відстоює думку про те, що поняття "інноваційна культура" та "освіта протягом життя" є корельованими та здійснює порівняльний аналіз інноваційної культури й інформальної освіти. Підкреслюється, що інноваційна культура потребує не лише теоретично підкутих та технічно освічених, а й духовно зрілих індивідів, а інформальна освіта, в свою чергу, переслідує не лише гностичні та когнітивні цілі, а й етико-гуманістичні.

Біографія автора

Kateryna Kyrylenko, Київський національний університет культури і мистецтв

Завідувач кафедри філософії, доктор педагогічних наук, доцент

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 1 (2016)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.