МЕНТАЛЬНІСТЬ ЯК ІДЕНТИФІКАЦІЙНЕ ПОНЯТТЯ У МАТРИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Автор(и)

  • Ruslana Demchuk доцент кафедры культурологии Национального университета "Киево-Могилянская академия", Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138575

Ключові слова:

ментальність, картина світу, національний характер, Україна

Анотація

Мета роботи. Дослідження присвячене аналізу української ментальності у діахронічному та синхронічному контекстах, що надає необмежені можливості для саморефлексії людини та пізнання її культурного довкіл- ля. Ментальність виступає ідентифікаційним поняттям будь-якої культури та маркером науки про культуру – куль- турології. Методологія. Наукове поле, в яке введено дискурс ментальності, потребує чіткого позиціонування категорій, адже методологічна невизначеність зумовлює теоретичну неспроможність. Порівняльний аналіз та історико-аналітичний метод дає можливість з’ясувати специфіку ментальності та уточнити її понятійний апарат. Наукова новизна полягає у понятійному розмежуванні термінів "ментальність" як національна картина світу та "менталітет" як національний характер задля забезпечення належної операціональності у науковому дискурсі. Висновки. Менталітет є підсистемою ментальності, остання уявляється більш широким дискурсивним полем, що включає менталітет; йдеться про єдність, але не про тотожність. Ментальність стосується самоусвідомлення лю- дини/нації, менталітет – самовираження людини/нації. Український ментальний універсум є виразно самобутнім.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-05-18

Номер

№ 1 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.