МЕНТАЛЬНІСТЬ ЯК ІДЕНТИФІКАЦІЙНЕ ПОНЯТТЯ У МАТРИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Автор(и)

  • Ruslana Demchuk доцент кафедры культурологии Национального университета "Киево-Могилянская академия", Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138575

Ключові слова:

ментальність, картина світу, національний характер, Україна

Анотація

Мета роботи. Дослідження присвячене аналізу української ментальності у діахронічному та синхронічному контекстах, що надає необмежені можливості для саморефлексії людини та пізнання її культурного довкіл- ля. Ментальність виступає ідентифікаційним поняттям будь-якої культури та маркером науки про культуру – куль- турології. Методологія. Наукове поле, в яке введено дискурс ментальності, потребує чіткого позиціонування категорій, адже методологічна невизначеність зумовлює теоретичну неспроможність. Порівняльний аналіз та історико-аналітичний метод дає можливість з’ясувати специфіку ментальності та уточнити її понятійний апарат. Наукова новизна полягає у понятійному розмежуванні термінів "ментальність" як національна картина світу та "менталітет" як національний характер задля забезпечення належної операціональності у науковому дискурсі. Висновки. Менталітет є підсистемою ментальності, остання уявляється більш широким дискурсивним полем, що включає менталітет; йдеться про єдність, але не про тотожність. Ментальність стосується самоусвідомлення лю- дини/нації, менталітет – самовираження людини/нації. Український ментальний універсум є виразно самобутнім.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-05-18

Номер

№ 1 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.