КОДОВІ ОБРАЗИ ТА ПРИЙОМИ "ПОДВІЙНОГО КОДУВАННЯ" У БАЛЕТІ "МАЙСТЕР І МАРГАРИТА" ДАВИДА АВДИША
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138589Ключові слова:
код, подвійне кодування, балет, цитата, алюзія, ремінісценція, "Майстер і Маргарита"Анотація
Мета роботи – визначити коди-образи і прийоми "подвійного кодування" в сучасному балеті "Майстер і Маргарита". Методологія дослідження полягає в застосуванні системного підходу, який дає змогу виявити особливості прийомів "подвійного кодування" в постмодерністичному хореографічному творі. Наукова новизна робо- ти полягає у вивченні прийомів "подвійного кодування" в балеті Д. Авдиша "Майстер і Маргарита". Досвід минулої культури у вигляді кодів-образів роману М. Булгакова презентований у постмодерністському хореографічному творі початку ХХІ ст. Увесь балет представляє собою образну тканину з цитат, алюзій, ремінісценцій, deja-vu. Його рекламна привабливість пов’язана з використанням відомої назви "Майстер і Маргарита" та образів роману. Цей експериментальний твір Д. Авдиша віддзеркалює важливий принцип "подвійного кодування" – привабливість балету масовому глядачу й інтелектуалу. Характерними прикметами цього постмодерністського твору є цитати, алюзії, ремінісценції як художні прийоми "подвійного кодування". Еклектичність стилістичних засобів, музична фрагментарність і сюжетна невизначеність створюють умови для подвійного розкодування цього балету. Розкодування хореографічних емблем відбувається через функції семантики, засоби трансформації знаків, символів та кодів та включення їх в систему інтертекстуальності. Висновки. Феномен подвійного кодування у балеті "Майстер і Маргарита" пов’язаний зі структурою хореографічного і музичного текстів. Як постмодерністський текст, він включає до себе художні образи із раніше створеного тематичного матеріалу, технік авангарду та популярної культури – це стосується музики і хореографії, світлового і сценічного оформлень.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.