Мистецтво як ідея
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2016.138962Ключові слова:
культура, бієнале, сучасне мистецтво, легітимність, куратор, Маніфеста, фестивальний рухАнотація
Мета роботи. Визначення важливості феномена бієнале та того, чим є сучасне мистецтво, його історична і мистецька спадщини. Проаналізувати складність сучасного мистецтва як "історичного" явища. Дослідити сучасне мистецтво та творчість художників, які працюють та живуть в умовах складного глобального економічно-культурного періоду. Дослідження ґрунтується на прикладах із багаторічної історії бієнале та роздумів щодо основних принципів і положень, які можуть бути корисними для підготовки такого масштабного заходу. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного та історико-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дає змогу розкрити та проаналізувати певні моделі антропологічної компоненти в соціальних та мистецьких відносинах з метою пошуку динамічного та прогресивного погляду на сучасне мистецтво. Наукова новизна роботи полягає в тому, щоб продемонструвати яскраве і виразне розуміння творчості мистців-професіоналів, котрі дедалі частіше позиціонуються суспільством як останні творці, яким доступна майже нічим не обмежена свобода. Однак світ мистецтва, як і будь-яке інше соціальне або професійне середовище, має свої конвенції і систему авторитарності. Тому, поки митців, чиї імена перетворилися на бренди, невпинно слав- лять за їхню унікальність, ми проводимо паралелі з митцями, які здебільшого вважаються не зовсім придатними для порівняння. Висновки. Осмислено розвиток парадигмальних систем, які мають стратегічне значення для розвитку культурної інфраструктури держави. Висвітлено проблеми мистецтва через ідею як первинний культур- ний рубікон у подоланні маргінальної позиції українського мистецтва у порівнянні з глобальними арт-процесами.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.