Українські джерела творчості голлівудського композитора Гамми Скупинського
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153061Ключові слова:
Гамма Скупинський, радянський період, історія української музики, культурний вплив, соціальний розвиток музичного мистецтва, музика в XX столітті.Анотація
Мета роботи. Дослідити внесок Г. Скупинського в українську та світову музичну культуру, виявити та усунути прогалини в дослідженні життєвого шляху та творчої діяльності голлівудського композитора. Методологія. Застосовані методи історіографічного, біографічного, порівняльного та контекстуального аналізу. Зокрема, біографічний метод дозволив виявити та усунути прогалини у життєвому та творчому шляху Г. Скупинського в Україні (на Буковині), прослідкувати зміну творчих орієнтирів митця після його переїзду до США. Історіографічний метод прислужився в аналізі суспільного та культурного значення творчості композитора на батьківщині та в еміграції, а порівняльний і контекстуальний методи допомогли укласти результати дослідження у панораму історико-культурного й музикознавчого портрету Г. Скупинського. Наукова новизна. Дослідження розкриває невідомі сторінки історії становлення легендарних музичних колективів "Червона Рута", "Смерічка", показує роль Г. Скупинського у цьому процесі, вперше описується його творчість, основану на українському національному колориті буковинських музичних мотивів. Висновки. Аналіз наявної літератури у вигляді спогадів, окремих наукових розвідок та документальних даних, матеріалів у місцевій пресі показує важливість розуміння фігури Гамми Скупинського в процесах прихованого культурного розвитку мистецтва та музики в радянський період. Оскільки музичне мистецтво потребує реалізації в реципієнта й не може функціонувати саме у собі, як, скажімо, література, Гамма Скупинський став відомим за кордоном, у Канаді та США, будучи українцем в душі, однодумцем з українськими композиторами «материкової України». Створення «світу українства» є важливим фактором для реалізації зовнішніх відносин України, що забезпечує позитивний міжнародний взаємовплив, розвиваючи економічний та культурний потенціал.
Посилання
Алексеева Л. История инакомыслия в СРСР / Людмила Алексеева. – 3-е изд., стер. – М. : Моск. Хель-синк. группа, 2012. – 384 с.
Бажан О. Процес десталінізації в Україні (ІІ пол. 50-х – поч.60-х рр.) // З архівів ВУЧК – ГПУ – НКВД – КГБ. – 1999. – № 1 / 2. – С. 469–480.
Баран В. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953–1985 рр. – Львів: МП Свобода, 1992. – 124 с.
Герегова С.В. До питання дослідження мультикультурної спадщини: теоретичний та практичний ас-пекти (на матеріалах м. Чернівців) // Питання історії України. Зб. наук. пр. кафедри історії України Чернівецького нац. ун-ту імені Юрія Федьковича. – Чернівці: Технодрук, 2014. – Т. 17. – С. 163–164.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиційний рух в Україні (ІІ пол. 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.: Рідний край, 2000. – 616 с.
Доповідна записка секретаря ЦК Компартії України О.С. Капта про деякі питання посилення боротьби з антирадянською сіоністською пропагандою відвернення емігрантських настроїв серед окремої частини єврейського населення республіки від 28 вересня 1979 р. // Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1994. – С. 431–436.
Конквест Р. Большой терор. – М., 1992. – 880 с.
Кульчицький С. Спроби реформ (1956–1964) // Український історичний журнал. – 1998. – № 2. – С. 102 114.
Постанова ЦК КПУ про посилення цензури // Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1994. – С. 364–367.
Alekseeva L. (2012). History of dissent in the USSR. Moskva : Mosk. Khelʹsynk. hruppa. [in Ukrainian].
Bazhan O. (1999). The process of de-Stalinization in Ukraine (second half of the 50's – early 60's. Z arkhiviv VUCHK – HPU – NKVD – K•HB – From the archives of the VUCHK – GPU – NKVD – KGB. [in Ukrainian].
Baran V. (1992). Ukraine after Stalin. Essay on the history of 1953–1985. Lʹviv: MP Svoboda. [in Ukrainian].
Herehova S.V. (2014). On the issue of research of the multicultural heritage: theoretical and practical as-pects (on the materials of the city of Chernivtsi). Pytannya istoriyi Ukrayiny. Zb. nauk. pr. kafedry istoriyi Ukrayiny Chernivetsʹkoho nats. universitetutu imeni Yuriya Fedʹkovycha – Questions of the history of Ukraine. Zb sciences etc. Department of History of Ukraine Chernivtsi National University. un named after Yuri Fedkovich. Chernivtsi: Tekhnodruk. [in Ukrainian].
Danylyuk YU., Bazhan O. (2000). Opposition movement in Ukraine (second half of the 50's and 80's of the twentieth century. Kyjiv: Ridnyy kray. [in Ukrainian].
Statement by the Secretary of the Central Committee of the Communist Party of Ukraine O.S. The Covenant on Some Issues of Strengthening the Combating of Anti-Soviet Zionist Propaganda to Invert Emigrant Moods Among the Separate Part of the Jewish Population of the Republic of September 28, 1979. Natsionalʹni vidnosyny v Ukrayini u KHKH st. Zbirnyk dokumentiv i materialiv – National Relations in Ukraine in the 20th Century. Collection of documents and materials. Kyjiv: Naukova dumka (1994). [in Ukrainian].
Konkvest R. (1992). Great Terror. Moskva. [in Ukrainian].
Kulʹchytsʹkyy S. (1998). Reform efforts (1956–1964). Ukrayinsʹkyy istorychnyy zhurnal – Ukrainian Historical Journal. [in Ukrainian].
Resolution of the Central Committee of the CPU on the strengthening of censorship. Natsionalʹni vidnosyny v Ukrayini u KHKH st. Zbirnyk dokumentiv i materialiv – National relations in Ukraine in the twentieth century. Collection of documents and materials. Kyjiv: Naukova dumka (1994). [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
