Українські джерела творчості голлівудського композитора Гамми Скупинського
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153061Ключові слова:
Гамма Скупинський, радянський період, історія української музики, культурний вплив, соціальний розвиток музичного мистецтва, музика в XX столітті.Анотація
Мета роботи. Дослідити внесок Г. Скупинського в українську та світову музичну культуру, виявити та усунути прогалини в дослідженні життєвого шляху та творчої діяльності голлівудського композитора. Методологія. Застосовані методи історіографічного, біографічного, порівняльного та контекстуального аналізу. Зокрема, біографічний метод дозволив виявити та усунути прогалини у життєвому та творчому шляху Г. Скупинського в Україні (на Буковині), прослідкувати зміну творчих орієнтирів митця після його переїзду до США. Історіографічний метод прислужився в аналізі суспільного та культурного значення творчості композитора на батьківщині та в еміграції, а порівняльний і контекстуальний методи допомогли укласти результати дослідження у панораму історико-культурного й музикознавчого портрету Г. Скупинського. Наукова новизна. Дослідження розкриває невідомі сторінки історії становлення легендарних музичних колективів "Червона Рута", "Смерічка", показує роль Г. Скупинського у цьому процесі, вперше описується його творчість, основану на українському національному колориті буковинських музичних мотивів. Висновки. Аналіз наявної літератури у вигляді спогадів, окремих наукових розвідок та документальних даних, матеріалів у місцевій пресі показує важливість розуміння фігури Гамми Скупинського в процесах прихованого культурного розвитку мистецтва та музики в радянський період. Оскільки музичне мистецтво потребує реалізації в реципієнта й не може функціонувати саме у собі, як, скажімо, література, Гамма Скупинський став відомим за кордоном, у Канаді та США, будучи українцем в душі, однодумцем з українськими композиторами «материкової України». Створення «світу українства» є важливим фактором для реалізації зовнішніх відносин України, що забезпечує позитивний міжнародний взаємовплив, розвиваючи економічний та культурний потенціал.
Посилання
Алексеева Л. История инакомыслия в СРСР / Людмила Алексеева. – 3-е изд., стер. – М. : Моск. Хель-синк. группа, 2012. – 384 с.
Бажан О. Процес десталінізації в Україні (ІІ пол. 50-х – поч.60-х рр.) // З архівів ВУЧК – ГПУ – НКВД – КГБ. – 1999. – № 1 / 2. – С. 469–480.
Баран В. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953–1985 рр. – Львів: МП Свобода, 1992. – 124 с.
Герегова С.В. До питання дослідження мультикультурної спадщини: теоретичний та практичний ас-пекти (на матеріалах м. Чернівців) // Питання історії України. Зб. наук. пр. кафедри історії України Чернівецького нац. ун-ту імені Юрія Федьковича. – Чернівці: Технодрук, 2014. – Т. 17. – С. 163–164.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиційний рух в Україні (ІІ пол. 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.: Рідний край, 2000. – 616 с.
Доповідна записка секретаря ЦК Компартії України О.С. Капта про деякі питання посилення боротьби з антирадянською сіоністською пропагандою відвернення емігрантських настроїв серед окремої частини єврейського населення республіки від 28 вересня 1979 р. // Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1994. – С. 431–436.
Конквест Р. Большой терор. – М., 1992. – 880 с.
Кульчицький С. Спроби реформ (1956–1964) // Український історичний журнал. – 1998. – № 2. – С. 102 114.
Постанова ЦК КПУ про посилення цензури // Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1994. – С. 364–367.
Alekseeva L. (2012). History of dissent in the USSR. Moskva : Mosk. Khelʹsynk. hruppa. [in Ukrainian].
Bazhan O. (1999). The process of de-Stalinization in Ukraine (second half of the 50's – early 60's. Z arkhiviv VUCHK – HPU – NKVD – K•HB – From the archives of the VUCHK – GPU – NKVD – KGB. [in Ukrainian].
Baran V. (1992). Ukraine after Stalin. Essay on the history of 1953–1985. Lʹviv: MP Svoboda. [in Ukrainian].
Herehova S.V. (2014). On the issue of research of the multicultural heritage: theoretical and practical as-pects (on the materials of the city of Chernivtsi). Pytannya istoriyi Ukrayiny. Zb. nauk. pr. kafedry istoriyi Ukrayiny Chernivetsʹkoho nats. universitetutu imeni Yuriya Fedʹkovycha – Questions of the history of Ukraine. Zb sciences etc. Department of History of Ukraine Chernivtsi National University. un named after Yuri Fedkovich. Chernivtsi: Tekhnodruk. [in Ukrainian].
Danylyuk YU., Bazhan O. (2000). Opposition movement in Ukraine (second half of the 50's and 80's of the twentieth century. Kyjiv: Ridnyy kray. [in Ukrainian].
Statement by the Secretary of the Central Committee of the Communist Party of Ukraine O.S. The Covenant on Some Issues of Strengthening the Combating of Anti-Soviet Zionist Propaganda to Invert Emigrant Moods Among the Separate Part of the Jewish Population of the Republic of September 28, 1979. Natsionalʹni vidnosyny v Ukrayini u KHKH st. Zbirnyk dokumentiv i materialiv – National Relations in Ukraine in the 20th Century. Collection of documents and materials. Kyjiv: Naukova dumka (1994). [in Ukrainian].
Konkvest R. (1992). Great Terror. Moskva. [in Ukrainian].
Kulʹchytsʹkyy S. (1998). Reform efforts (1956–1964). Ukrayinsʹkyy istorychnyy zhurnal – Ukrainian Historical Journal. [in Ukrainian].
Resolution of the Central Committee of the CPU on the strengthening of censorship. Natsionalʹni vidnosyny v Ukrayini u KHKH st. Zbirnyk dokumentiv i materialiv – National relations in Ukraine in the twentieth century. Collection of documents and materials. Kyjiv: Naukova dumka (1994). [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.