Київська флейтова виконавська школа: базові засади
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153096Ключові слова:
флейта, постановка, музичне виконавство, Київські музичні традиції.Анотація
Мета статті полягає у розкритті технологічних складових виконавського аспекту Київської флейтової школи. Методологія дослідження базується на взаємозв’язку таких методів як історико-описовий та індуктивний. Ряд положень ґрунтується на результатах узагальнення емпіричних спостережень, а також власному виконавському та педагогічному досвіді автора статті. Наукову новизну роботи обумовила необхідність систематизації уривчастих відомостей про історію Київської флейтової школи та творчий доробок її представників, дослідження теоретичних принципів у контексті світових виконавських традицій. Висновки. Вірно поставлений виконавський апарат є динамічним утворенням, компоненти якого знаходяться між собою у складній залежності. Безперервний процес досягнення їх абсолютної, гармонійної взаємодії потребує тривалої, осмисленої, теоретично обґрунтованої роботи. Спрямованість цього процесу забезпечують традиції та самобутність виконавських шкіл, сталість та системність діяльності їх провідних представників.
Посилання
Андрей Проценко: Жизнеописание. Воспоминания / [Сост. и коммент.: И. Д. Гамкало, Л. А. Проценко]. М. : Музыкальная Украина, 1990. 286 с.
Апатский В. Н. Основы теории методики духового музыкально-исполнительского искусства. М. : НМАУ им. Чайковского, 2006. 432 с.
Диков Б. А. Методика обучения игре на духовых инструментах. М. : Музгиз, 1962. 116 с.
Иванов В. Д. Словарь музыканта-духовика. М. : Музыка, 2007. 128 с.
Кушнир А. Я. Профессор В. С. Антонов: специфика педагогических принципов / Режим доступа: http://uasol.com/index.php?aid=3355
Терехин Р. П., Апатский В. Н. Методика обучения игре на фаготе. М. : Музыка, 1988. 208 с.
Quantz J. J. Versuch einer Anweisung, die Flöte traversiere zu spilen. Reprint der Ausgabe Berlin, 1752. Mit einem Vorwort von H.-P. Schmitz. Mit einem Nachwort, Bemerkungen, Ergänzungen und Registern von H. Augsbach. 4 Auflage. Kassel: Bärenreiter-Verlag. Karl Vötterle GmbH & Co. KG, 2004. 424 S.
Andrey Protsenko: Life Description. Reminiscence/ [Edited by: I. D. Gamkalo, L. A. Protsenko]. M. : Musial Ukraine, 1990. 286 p. [in Russian].
Apatsky V. N., Main question in theory of methodic of wind instruments performance. M. : Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. 2006. 432 p. [in Russian].
Dikov B. A., Methodic of teaching the wind instruments. M. : Muzgiz, 1962. 116 p. [in Russian].
Ivanov V. D., Musical wind instrumental dictionary. M. : Music, 2007. 128 p. [in Russian].
Kushnir A. Ya., Prof. V. S. Antonov: Specifics of pedagogical principals. Link: http://uasol.com/index.php?aid=3355 [in Russian].
Teryokhin R. P., Apatsky V. N., Methodic of teaching the bassoon. M. : Music. 1988. - 208 p. [in Russian].
Quantz J. J. VersucheinerAnweisung, die Flötetraversierezuspilen. Reprint der Ausgabe Berlin, 1752. MiteinemVorwort von H.-P. Schmitz. MiteinemNachwort, Bemerkungen, Ergänzungen und Registern von H. Augsbach. 4 Auflage. Kassel: Bärenreiter-Verlag. Karl Vötterle GmbH & Co. KG, 2004. 424 S.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.