КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИЙ ВИСЛІВ ЯК ПРОЦЕС ХУДОЖНЬОЇ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОСТІ С. РАХМАНІНОВА)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153117Ключові слова:
камерно-вокальна музика, ліричний вислів, авторська персоніфікація, жанрові підвиди, еволюція жанруАнотація
Метою роботи є дослідження трансформації жанрових моделей на зламі історичних епох. У конкретний історичний час творче Его художника існує в певному нормативному просторі, актуалізованому жанрово-стильовою конкретикою. Творча діяльність в відформатованих часом жанрово-стилістичних умовах сприймається художником як неважке завдання. Думка, що рухається в руслі певної жанрово-стилістичної моделі і читається, і потребується, і зрозуміла, і викликає жвавий глядацький інтерес. Стиль актуалізує історико-культурне мислення. Методологія дослідження грунтується на сполученні використання біографічного, історико-культурного, компаративного, мистецтвознавського методів. Такий методологічний підхід дозволяє поглибити та всебічно дослідити проблему зміни жанрово-стилістичних установ митця в процесі еволюції творчості. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні загальних тенденцій зміни жанрово-стильових орієнтирів в епоху «тектонічних зсувів» художнього простору перехідних історичних епох на прикладі камерно-вокальної творчості С. Рахманінова. Висновки. Обмірковуючи одну зі сторін творчої спадщини великого російського митця, спостерігаючи спадкоємність духовного досвіду – необхідного атрибуту творчості, ми приходимо до висновку про міфологічність творчого циклу. Шлях самопізнання митця схожий із християнською міфологічною моделлю: гріхопадіння, покаяння, спокута. У Рахманінова міфологічний цикл самоідентифікації віддзеркалено у камерно-вокальній творчості. Спочатку це юнацька невпинність, стрімкість, максималізм чуттєвості «гріхопадіння». Потім умиротворення як демонстрація згоди із життям, захоплення відчуттям спокою і примирення з Буттям. І, в решті решт, «Спокута» - нескінченний путь, «дорога до Бога».
Посилання
Асафьев Б. Рахманинов. Б. Асафьев. Избранные труды; т. 2. Москва: АН СССР, 1954. 560 с.
Воспоминание о Рахманинове: сборник: в 2 т. / сост. и ред. З. А. Апетян. Москва: Музыка, 1988. 560 с.
Очеретовская Н. Мелодический фактор в свете психологии музыкального восприятия. С. Рахманинов : на зламі століть. Харків, 2006. C. 236-247. (Серія «Культура України в контексті європейської культури»; вип. 3).
Рахманинов С. В. Литературное наследие в 3-х томах / ред. З. Апетян; т. 1. Москва: Советский композитор, 1997. 647 с.
Рахманинов С. В. Литературное наследие в 3-х томах / ред. З. Апетян; т. 2. Москва: Советский композитор, 1980. 583 с.
Цуккерман В. Жемчужина русской лирики. Музыкально-теоретические очерки и этюды. Москва, 1970. C. 520-544.
Rachmaninoff’s Recollection toll to Oskar von Riesemann. London, 1934. 455 р.
Asaf'ev, B. Rachmaninov (1954). Selected Works, V. 2. Moskva: AN SSSR [in Russian].
Memories of Rachmaninov in 2 vol., (1988). Comp. and ed. Z. Apetian. Moskva: Muzyka [in Russian].
Ocheretovskaja, N. (2006). Melodic factor in the light of the psychology of musical perception. S. Rakhmanynov: na zlami stolit. Kharkiv, 236-247. (Series «Kultura Ukrainy v konteksti yevropeiskoi kultury»; v. 3 [in Russian].
Rakhmaninov, S.V. (1997). Literary heritage in 3 vol. Ed. by Z. Apetian; v. 1. Moskva: Sovetskij kompozitor [in Russian].
Rakhmaninov, S.V. (1980). Literary heritage in 3 vol. Ed. by Z. Apetian; v. 2. Moskva: Sovetskij kompozitor [in Russian].
Zukkerman, V. (1970). Pearl of Russian lyrics. Muzykal'no-teoreticheskie ocherki i jetjudy, 520-544 [in Russian].
Rachmaninoff’s Recollection toll to Oskar von Riesemann, (1934). London [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
