КОНЦЕПЦІЯ ЦИФРОВОГО МОРФОГЕНЕЗУ В ДИЗАЙНІ. ЕМЕРГЕНТНІСТЬ ТА САМООРГАНІЗАЦІЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191762Анотація
Мета дослідження полягає в уточненні концепції цифрового морфогенезу в дизайні за допомогою таких її компонентів, як «Емергентність» та «Самоорганізація». Отримані дані можуть бути використані для подальшого уточнення інтеграції методів дизайнерського проектування, що намітилися в мистецтві постмодернізму другої половини XX в. і, швидше за все, отримають подальший розвиток в XXI ст. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-порівняльного та хронологічного методів, а також методу термінологічного аналізу, що сприяло виявленню термінологічних трактувань щодо емергентності та самоорганізації, а також розгляду суміжних понять в концепції цифрового морфогенезу. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про комплексний розгляд дизайну на сучасному етапі в контексті біонічно-орієнтованих теоретико-методологічних концепцій, зокрема стосовно цифрового морфогенезу. Висновки. Розглянуті в науковій статті поняття «Емергентність» та «Самоорганізація», що відносяться до положень концепції цифрового морфогенезу в дизайні, мають достатнє теоретичне опрацювання. Практичне значення розглянутих процесів на даному етапі ще не знайшло повноцінного функціонального втілення, тому ми можемо говорити тільки про фрагментарні спроби застосувати цю концепцію в створенні предметів, що відноситься більше до декоративно-прикладного мистецтва, а не до об'єктів дизайну. Разом с тим, в контексті регулярної появи нових формотворчих парадигм в дизайні, концепція цифрового морфогенезу становить певний інтерес і потребує постійного уточнення з позицій вдосконалення промислового виробництва.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.