КОНЦЕПЦІЯ ЦИФРОВОГО МОРФОГЕНЕЗУ В ДИЗАЙНІ. ЕМЕРГЕНТНІСТЬ ТА САМООРГАНІЗАЦІЯ

Abstract

Мета дослідження полягає в уточненні концепції цифрового морфогенезу в дизайні за допомогою таких її компонентів, як «Емергентність» та «Самоорганізація». Отримані дані можуть бути використані для подальшого уточнення інтеграції методів дизайнерського проектування, що намітилися в мистецтві постмодернізму другої половини XX в. і, швидше за все, отримають подальший розвиток в XXI ст. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-порівняльного та хронологічного методів, а також методу термінологічного аналізу, що сприяло виявленню термінологічних трактувань щодо емергентності та самоорганізації, а також розгляду суміжних понять в концепції цифрового морфогенезу. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про комплексний розгляд дизайну на сучасному етапі в контексті біонічно-орієнтованих теоретико-методологічних концепцій, зокрема стосовно цифрового морфогенезу. Висновки. Розглянуті в науковій статті поняття «Емергентність» та «Самоорганізація», що відносяться до положень концепції цифрового морфогенезу в дизайні, мають достатнє теоретичне опрацювання. Практичне значення розглянутих процесів на даному етапі ще не знайшло повноцінного функціонального втілення, тому ми можемо говорити тільки про фрагментарні спроби застосувати цю концепцію в створенні предметів, що відноситься більше до декоративно-прикладного мистецтва, а не до об'єктів дизайну. Разом с тим, в контексті регулярної появи нових формотворчих парадигм в дизайні, концепція цифрового морфогенезу становить певний інтерес і потребує постійного уточнення з позицій вдосконалення промислового виробництва.