СТИЛЬОВИЙ ДІАЛОГІЗМ У ЖАНРІ МЕМОРІАЛЬНОЇ ФОРТЕПІАННОЇ БАЛАДИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2020.219156Ключові слова:
меморіальна творчість, балада для фортепіано, стильовий діалогізм, інтертекстуальність.Анотація
Мета роботи. Дослідження спрямоване на обґрунтування мотивації звертання до жанру меморіальної балади для фортепіано в сучасній композиторській творчості, вияву засобів і методів відтворення стильового діалогу. Методологія дослідження полягає в застосуванні ретроспективного методу – для реконструкції рис романтичних жанрових різновидів балади, культурно-історичного – для розкриття особливостей їх втілення в умовах відмінних соціо-історичних обставин; компаративістський – для виявлення естетико-стильових, світоглядних, змістових, жанрових, драматургічних, текстологічних особливостей творчого процесу в доробку композиторів. Наукова новизна полягає у комплексному підході до вияву підстав звертання до жанру меморіальної балади митцями різних композиторських шкіл, обґрунтуванні їх творчих завдань, цілей та засобів. Висновки. У звертаннях до жанру балади С. Слонімського та М. Степаненка прослідковується низка спільних рис: особиста мотивація, зумовлена паралельною виконавською і дослідницькою діяльністю, притаманна психотипу митця схильність до меморіальної творчості, прагнення діалогу епох на рівні жанрових ознак, формотворення, тонально-гармонічного мислення, мелодичного розгортання, національно-етнічних особливостей, а також інтертекстуальних засобів, які співвідносять риси індивідуальних композиторських стилів.
Посилання
Dolinskaya Ye. (2018). Musical Galaxy by Sergei Slonimsky. Sankt-Peterburg: Kompozitor. [in Russian].
Kuryshev Je. (2002). Musical revelations of Mykhailo Stepanenko. Denj. 18 lypnja. https://m.day.kyiv.ua/uk/article/kultura/muzichni-odkrovennya-mihayla-stepanenka [in Ukrainian].
Kutilina A. A. (2018). Dialogue of the past and the present in the works of S. M. Slonimsky (On the example of «Northern ballad in memory of Grieg»). Muzyka v sovremennom mire: nauka, pedagogika, ispolnitelstvo: Sbornik statey po materialam XIV Mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii (Tambov, 2018 g., 16 fevralya). Otv. red. O. V. Nemkova. Tambov: TGMPI im. S.V. Rakhmaninova, 2018. (рр. 409-414). [in Russian].
Segelman M. (2018). Slonimsky: the facets of infinity. Muzykalnaya zhizn.1.12. https://muzlifemagazine.ru/slonimskiy-grani-bezgranichnosti/[in Russian].
Sergei Slonimsky about his works. From the composer's interview with the authors of «RG». Interview with Victor Dudin. (2020). Russkaya Gazeta. 09.02. https://rg.ru/2020/02/09/kakim-zapomnitsia-sergej-slonimskij.html [in Russian].
Slonimskiy S. M. (2007). Intermezzo in memory of Brahms. Northern ballad in memory of Grieg. Dlya fortepіano. Sankt-Peterburg: Kompozitor. [in Russian].
Stepanchenko Gh. (2002). Music and history of Mykhailo Stepanenko. ZN.UA. (27, 19. 07). https://dt.ua/CULTURE/muzika_y_istoriya_mihayla_stepanenka.htm [in Ukrainian].
Ferenc Liszt. Ukraine and Ternopil region. (2011). info@0352.ua. 21 zhovtnja. https://www.0352.ua/news/86313/ferenc-list-ukraina-i-ternopilsina [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.