Проблема психологічного впливу рекламного плакату на суспільство
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2020.220100Ключові слова:
плакат, рекламний плакат, сучасний плакат, вплив на суспільство, психологічний вплив.Анотація
Метою дослідження є розвиток сучасного рекламного плакату. Через дослідження плакату ми розглядаємо, як сучасний рекламний плакат психологічно впливає на суспільство. Нашою метою є визначення засобів впливу сучасної реклами на споживача та оцінення тенденції розвитку реклами. Методологія дослідження. За методологічну основу взято принцип системного підходу та комплексного дослідження сучасної реклами. Для аналізу психологічного впливу плакату на суспільство використано загальнонаукові методи дослідження: емпіричні та теоретичні, метод аналізу спеціалізованих ресурсів та наукових публікацій за тематикою. Нами було розглянуто метод порівняльного аналізу на основі літературних джерел за темою дослідження, а також нормативної науково-методичної документації. Систематизований матеріал здійснений на основі прийомів аналізу та синтезу. Наукова новизна. У науковій статті нами досліджено вперше, як засоби сучасного рекламного плакату психологічно впливають на суспільство. На основі нашого дослідження, визначення образотворчих засобів та композиційних принципів побудови реклами, обґрунтування доцільності рекламного плакату та естетичної привабливості, завдяки використанню стилістики дизайну, розглянуті наслідки психологічного впливу рекламного плакату на суспільство. Висновки. Підводячи підсумки, можна дійти висновку, що реклама вправно маніпулює нашою підсвідомістю. Аналізуючи публікації та дослідивши сучасні тенденції розвитку плакату, виявили, що вона давно перестала нести просто інформаційний характер і вважається одним з найсильніших засобів впливу на людську свідомість. Зараз нав`язуючи нові цінності, установи, вона формує ставлення до світу, і перетворює людину на виконавця сторонньої волі. Несприятливі результати соціальних процесів збільшують стресовість, і починається робота на проблему, її культивація. В наслідок чого,дійшли до висновку що громадські банери мають не інтерпретувати соціальні труднощі, породжуючи страхи, а пропонувати альтернативи фокусуючи увагу на емоціях любові, веселощів, патріотизму і що аналогічне.
Посилання
Andrejkanich A.I. (2014). Definition of the concept of the poster, its types, and genres. Uzhgorod: Zakarpat. akad. mistec. [in Ukrainian].
V'yunik A.O. (1994). Ukrainian graphics of XI - beginning of XX century. Kyiv: Mistectvo [in Ukrainian].
Danilenko V.Ya. (2005). Design of Ukraine in the world context of art and design culture: Monograph. Kharkiv: HDADM; Kolorit [in Ukrainian].
Kubijovich V. (Eds.). (1954-1989). Encyclopedia Ukrayinoznavstva. Paris-New York. Lviv: Molode zhittya [in Ukrainian].
Lebedev Lyubimov O.M. (2002). Psychology of advertising. SPb: Piter [in Russia].
Mandel B. R. (2019). Advertising Psychology: An Illustrated Study Guide for Graduate Students. Moscow Berlin: Direkt-Media [in Russia].
Hramova-Baranova O. (2019). Traditions and modernity in poster art. Kyiv: NAKKKiM [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.