ТЕХНІКА АКТОРА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ ОРІЄНТИР ПІЗНАННЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИРОДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220595Ключові слова:
театр, актор, техніка актора, акторський тренінг.Анотація
Мета роботи. Визначити основні складові техніки актора, її ролі у процесі удосконалення професійної діяльності виконавця, здійснити класифікаційний орієнтир професійних компетенцій майстра сценічного мистецтва та охарактеризувати особливості акторської техніки у роботі над різножанровими сценічними творами. Методологія дослідження полягає у застосуванні мистецтвознавчого методу для загальної симпліфікації артиста як феномена культури; системного методу для інтерпретації акторської техніки як цілісної конструкції функціонування акторського ремесла; аналітичного методу для пояснення ролі і значення акторської техніки як фундаментального орієнтиру пізнання та удосконалення природи акторського професіоналізму; аксіоматичного методу для побудови логічного положення про застосування акторської техніки як постулату з майстерності виконавства, як базового професійного методу для відповідного розуміння смислу і прагматичних характеристик використання тренінгових вправ і завдань у сценічній техніці актора. Новизна дослідження. Наукова новизна полягає у аналізі основних складових техніки актора крізь призму послідовної класифікації професійних компетенцій та диференціації внутрішньої і зовнішньої техніки актора у роботі над різножанровими драматичними творами. Висновки. В результаті здійсненого аналізу дослідження можна дійти висновку, що вдосконалення акторського професіоналізму та влучного майстерного виконавства можливо лише за діалектичної взаємодії і взаємопроникнення трьох основних факторів: постійного звернення до творчих досягнень та надбань видатних майстрів сцени минулого; практичного пізнання новітніх методів акторського ремесла; ефективної та продуктивної реалізації результативної дієвості ролі, що передбачає створення відповідного образу, його характеру та природи сценічного існування.
Посилання
Wilson G. (2001). Psychology of Artistic Activities: Talents and fans, translated from English I. Blaze, Moscow: Kogito Center,338 [in Russian].
Gippius S.V. (2010). Gymnastics of the senses. Acting training, St. Petersburg: Veda Publishing House, 378 [in Russian].
Golubovsky B.G. (1986). Plastic in the art of an actor. Moscow: Art, 189 [in Russian].
Donchenko N.P. (2016). The role of etiquette in professional training as a specialist scenic mystery and creativity of the artist of the exercise journal, News National Academic Cadres of Culture and Mystery: Sciences. Magazine. Kyiv: Millennium, No. 4, 70-74 [in Ukrainian].
Klekovkin O.YU. (2012). Theatrica: Lexicon; Int problems now. mystery UA Ukraine. Kyiv: Fenix, 800 [in Ukrainian].
Morozova G.V. (1998). Plastic education of the actor. Moscow: Terra. Sport, 240 [in Russian].
Cherkassky S.D. (2016). Actor's skill: Stanislavsky - Boleslavsky - Strasberg: History. Theory. Practice. St. Petersburg, 816 [in Russian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.