КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У ЛОГІЦІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ГУМАНІСТИКИ: ДОСВІД 2010–2020 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2021.229535Анотація
Мета роботи. Сконцентрувати увагу на теоретичних напрацюваннях українських культурологів, які були здійснені протягом останнього десятиліття. Методологія дослідження полягає у застосуванні загальнонаукових принципів об'єктивності та історизму, систематизації та узагальнення досліджуваної проблеми, а також використано аналітичний метод – при вивченні історичної та культурологічної літератури з теми дослідження; історико-культурний – для виділення цілісних «образів-понять» творчої діяльності особистості в історичній динаміці української культури та комплексний культурологічний підхід, заснований на міждисциплінарних зв'язках гуманітарного знання. Наукова новизна полягає у тому, що аналізується структура української гуманістики, що і в історичному, і в сучасному своєму русі має самодостатній та самоцінний характер. Висновки. Наголошено, що активний розвиток культурологічного знання вимагає як фіксацію вже опрацьованих проблем, так і окреслення нової проблематики в логіці подальшого дослідницького процесу Показано, що протягом 2010-2020 років теоретичний інтерес науковців був спрямований на аргументацію специфічних засад культурологічного аналізу, що допомагає вирізнити «культурологію» серед інших «структурних елементів» гуманістики, зокрема, соціально-політичного знання, філософії, естетики, історії та теорії релігії, мистецтвознавства та ін. Окреслено той «межовий простір», де теоретичні інтереси культурології перетинаються з іншими гуманітарними науками.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.