КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У ЛОГІЦІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ГУМАНІСТИКИ: ДОСВІД 2010–2020 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2021.229535Анотація
Мета роботи. Сконцентрувати увагу на теоретичних напрацюваннях українських культурологів, які були здійснені протягом останнього десятиліття. Методологія дослідження полягає у застосуванні загальнонаукових принципів об'єктивності та історизму, систематизації та узагальнення досліджуваної проблеми, а також використано аналітичний метод – при вивченні історичної та культурологічної літератури з теми дослідження; історико-культурний – для виділення цілісних «образів-понять» творчої діяльності особистості в історичній динаміці української культури та комплексний культурологічний підхід, заснований на міждисциплінарних зв'язках гуманітарного знання. Наукова новизна полягає у тому, що аналізується структура української гуманістики, що і в історичному, і в сучасному своєму русі має самодостатній та самоцінний характер. Висновки. Наголошено, що активний розвиток культурологічного знання вимагає як фіксацію вже опрацьованих проблем, так і окреслення нової проблематики в логіці подальшого дослідницького процесу Показано, що протягом 2010-2020 років теоретичний інтерес науковців був спрямований на аргументацію специфічних засад культурологічного аналізу, що допомагає вирізнити «культурологію» серед інших «структурних елементів» гуманістики, зокрема, соціально-політичного знання, філософії, естетики, історії та теорії релігії, мистецтвознавства та ін. Окреслено той «межовий простір», де теоретичні інтереси культурології перетинаються з іншими гуманітарними науками.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.