КИЇВСЬКІ МИТРОПОЛИТИ В МИСТЕЦЬКОМУ ПРОЦЕСІ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.239989Анотація
Мета статті – розкрити механізм впливу київських митрополитів на процеси в монументальному живописі Києво-Печерської лаври. Методологія дослідження полягає в комплексному застосуванні історико-культурного та мистецтвознавчого аналізу, герменевтичного та біографічного методів. Наукова новизна роботи. На основі архівних матеріалів визначено конкретні засоби впливу київських митрополитів на розвиток і збереження сакрального живопису Києво-Печерської лаври в 1786–1917 рр. Цей вплив досліджено в теоретичній і практичній площині. Розкрито схему реалізації впливу митрополитів на процеси в монументальному малярстві: Духовний Собор (підготовчий етап) – митрополит (рішення) – начальник малярні (відповідальний за виконання) – художники (виконання). Доведено провідну роль митрополитів у формуванні програми розписів храмів, у збереженні лаврської художньої традиції. Висновки. У теоретичних працях, донесеннях у Святіший Синод митрополити наводили думки і факти, які увійшли в історію мистецтва Києво-Печерської лаври. Вони безпосередньо впливали на мистецький процес: контролювали і спрямовували процеси розвитку та збереження монументального живопису, фінансові та кадрові питання. Їхній вплив реалізовувався у візах і додаткових приписах (візи є інформаційною основою для датування живопису). Їхні розпорядження виконували начальники лаврської малярні (іконописної майстерні). Митрополити дбали про збереження лаврської художньої традиції, художніх особливостей живописних композицій. Спадкоємність в монументальному живописі забезпечували начальники малярні, які додержувалися принципу наслідування. Інтерпретація художньої традиції знаходила відображення у новому стінописі. Митрополити визначали програму розписів лаврських церков.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.