КИЇВСЬКІ МИТРОПОЛИТИ В МИСТЕЦЬКОМУ ПРОЦЕСІ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.239989Анотація
Мета статті – розкрити механізм впливу київських митрополитів на процеси в монументальному живописі Києво-Печерської лаври. Методологія дослідження полягає в комплексному застосуванні історико-культурного та мистецтвознавчого аналізу, герменевтичного та біографічного методів. Наукова новизна роботи. На основі архівних матеріалів визначено конкретні засоби впливу київських митрополитів на розвиток і збереження сакрального живопису Києво-Печерської лаври в 1786–1917 рр. Цей вплив досліджено в теоретичній і практичній площині. Розкрито схему реалізації впливу митрополитів на процеси в монументальному малярстві: Духовний Собор (підготовчий етап) – митрополит (рішення) – начальник малярні (відповідальний за виконання) – художники (виконання). Доведено провідну роль митрополитів у формуванні програми розписів храмів, у збереженні лаврської художньої традиції. Висновки. У теоретичних працях, донесеннях у Святіший Синод митрополити наводили думки і факти, які увійшли в історію мистецтва Києво-Печерської лаври. Вони безпосередньо впливали на мистецький процес: контролювали і спрямовували процеси розвитку та збереження монументального живопису, фінансові та кадрові питання. Їхній вплив реалізовувався у візах і додаткових приписах (візи є інформаційною основою для датування живопису). Їхні розпорядження виконували начальники лаврської малярні (іконописної майстерні). Митрополити дбали про збереження лаврської художньої традиції, художніх особливостей живописних композицій. Спадкоємність в монументальному живописі забезпечували начальники малярні, які додержувалися принципу наслідування. Інтерпретація художньої традиції знаходила відображення у новому стінописі. Митрополити визначали програму розписів лаврських церков.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.