«ENTERTAINMENT» ЯК МИСТЕЦЬКИЙ ФЕНОМЕН У КОНТЕКСТІ ДИСКУРСУ РЕНЕСАНСУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2021.244415Анотація
Мета роботи – дослідити карнавал як форму «Entertainment» у дискурсі Ренесансу. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного методу – для визначення теоретико-методологічних засад дослідження феномену «Entertainment» у дискурсі Ренесансу; метод формалізації – для формулювання поняття «Entertainment» у межах предметного поля мистецтвознавства; історико-культурологічний для дослідження феномену «Entertainment» як форми індивідуалізації колективного досвіду на прикладі карнавалу у контексті культури Ренесансу. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше проаналізовано і досліджено феномен «Entertainment» як форму індивідуалізації колективного досвіду на прикладі карнавалу у контексті дискурсу Ренесансу. Висновки. Починаючи вже з пізнього Середньовіччя, карнавал стає помітним явищем у сміховій культурі, пропонуючи антитезу релігійним настановам, які монополізували культуру і мистецтво. Карнавал як форма «Entertainment» у дискурсі Ренесансу сприяє виявленню сміхових елементів у культурі Ренесансу і допомагає визначити значення сміхових аспектів соціокультурних процесів для суспільства в цілому. Образ тіла як ключовий образ карнавалу створює тенденцію організації «масового сміху», тобто категорії, яка активно використовується у сучасності на прикладі КВК формату, який стає всеохоплюючим у сучасному суспільстві. Карнавал з точки зору когнітивних перспектив історично-антропологічних досліджень окреслює риси ментальності людини ренесансу. Таким чином, карнавал як форма «Entertainment» створював умови для індивідуалізації колективного досвіду, яка відобразилась у сміховій культурі, тобто «другій реальності» у визначені терміни щорічно. Карнавал сформулював сконцентровану універсалістську формулу життя та історичного процесу. Утворився площинний стиль мови та образного ряду, який став «реалізацією» протистояння офіційній культурі Ренесансу.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
