МУЗИКА В УКРАЇНСЬКОМУ БАЛЕТІ ЯК МУЗИКОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2021.244491Анотація
Мета статті полягає в узагальненні теоретичної спадщини та окресленні перспектив дослідження проблем балетної музики в сучасному українському мистецтві. Методологія роботи ґрунтується на застосуванні аналітичного методу, методів систематизації та зіставлення, які дозволили проаналізувати наукову літературу за обраною проблематикою, класифікувати та зіставити різні проблемні ракурси. Наукова новизна роботи полягає у вивченні досвіду музичної основи балету як музикознавчої проблеми в традиційному та інноваційному (перспективи) розумінні із обов’язковим аналізом хореографічної складової. Висновки. Визначено нерівномірне висвітлення та дослідження музичних та хореографічних складових балетного жанру у науковій думці фахівців різних спеціальностей. Акцент зроблено на вивченні різних аспектів балету в синтезі. Прикладами праць, в яких вивчається балет у цілісності, можна вважати роботи О. С. Афоніної, О. К. Зав’ялової, О. І. Карандєєвої, Д. І. Шарикова.
Ключові слова: музика в балеті, музикознавча проблема, хореографія, театрознавство, еволюція балету
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
