Онтогенез хореографічної культури Прикарпаття від витоків (первинних джерел) – до кінця ХVІІІ століття
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2022.262213Анотація
Мета статті – вивчити та описати особливості онтогенезу танцювальної культури Прикарпаття, його значення для хореографічної культури та українців як нащадків культурної хореографічної спадщини предків. Методологія. Поставлена в статті мета зумовила використання низки дослідницьких методів, a саме: описового, логічного, історичного, системного методів. Компаративний метод дав змогу з’ясувати етнокультурні механізми зародження, становлення й розвитку хореографії Прикарпаття як цілісного феномену. У роботі використано порівняльний аналіз та синтез положень фахових праць дослідників у галузях історії, культурології, етнографії, філософії, мистецтвознавства, пов’язаних з темою статті. Наукова новизна публікації полягає в тому, що в ній вперше цілісно досліджено різні аспекти онтогенезу хореографічної культури Прикарпаття в контексті її історичного розвитку, визначено особливості становлення танцювальної культури, зумовлені впливами культур сусідніх народів. Висновки. Танець є художнім засобом для засвоєння глядачем традиційних ознак, етики спілкування, історичного минулого, традицій та побуту пращурів. Унікальність культурних традицій, звичаїв, вірування, географічного положення та економічно-політичної ситуації зумовило становлення Прикарпатської хореографічної культури. Онтогенез та тенденції розвитку танцю Прикарпаття сприяли створенню оригінальної, самобутньої, неповторної хореографічної культури.
Ключові слова: культура, онтогенез, танець, фольклор, хореографічна культура, мистецтво, творчість, спадщина.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
