Онтогенез хореографічної культури Прикарпаття від витоків (первинних джерел) – до кінця ХVІІІ століття
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2022.262213Анотація
Мета статті – вивчити та описати особливості онтогенезу танцювальної культури Прикарпаття, його значення для хореографічної культури та українців як нащадків культурної хореографічної спадщини предків. Методологія. Поставлена в статті мета зумовила використання низки дослідницьких методів, a саме: описового, логічного, історичного, системного методів. Компаративний метод дав змогу з’ясувати етнокультурні механізми зародження, становлення й розвитку хореографії Прикарпаття як цілісного феномену. У роботі використано порівняльний аналіз та синтез положень фахових праць дослідників у галузях історії, культурології, етнографії, філософії, мистецтвознавства, пов’язаних з темою статті. Наукова новизна публікації полягає в тому, що в ній вперше цілісно досліджено різні аспекти онтогенезу хореографічної культури Прикарпаття в контексті її історичного розвитку, визначено особливості становлення танцювальної культури, зумовлені впливами культур сусідніх народів. Висновки. Танець є художнім засобом для засвоєння глядачем традиційних ознак, етики спілкування, історичного минулого, традицій та побуту пращурів. Унікальність культурних традицій, звичаїв, вірування, географічного положення та економічно-політичної ситуації зумовило становлення Прикарпатської хореографічної культури. Онтогенез та тенденції розвитку танцю Прикарпаття сприяли створенню оригінальної, самобутньої, неповторної хореографічної культури.
Ключові слова: культура, онтогенез, танець, фольклор, хореографічна культура, мистецтво, творчість, спадщина.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
