Святкова культура українців у другій половині ХХ – на початку ХХІ сторіччя в умовах сучасних глобалізаційних змін
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2022.266063Анотація
Метою дослідження є вивчення особливостей святкової культури українців в другій половині ХХ – на початку ХХІ сторіччя з урахуванням глобалізаційних тенденцій, що відбуваються у світі. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи аналізу: історизму, систематизації, порівняння та узагальнення досліджуваної проблеми. Наукова новизна: особливістю святкової культури українців сучасного періоду є звернення до традицій та обрядів, соціокультурної ідентичності, нематеріальної спадщини, а також запозичення деяких елементів святкування подій з інших культур. Висновки. Категорію «святкова культура» дослідники розглядають як різновид соціокультурної діяльності, яку людина здійснює в суспільстві з різних приводів (подій) у формі святкового видовища, відмінного від повсякденності. Святкову культуру можна розглядати через призму соціокультурного підходу, де основною формою взаємодії між людьми є символічно вибудуване дійство – так звана «спеціальна подія» (фестиваль, вистава, концерт, урочистості, церемонії). На сьогодні святкова культура є також осучасненим розумінням та відображенням обрядів, традицій і звичаїв, які можуть презентувати як окремі вистави (події), так і частини великого дійства. У другій половині ХХ та на початку ХХІ сторіч відбулися досить помітні трансформації у святковій культурі гуцулів на Буковині, пов’язаній з різдвяно-новорічними святами. Окрім скорочення свят у часовому відтинку, були усічені окремі компоненти свят, зокрема втрачено повні тексти словесних формул закликання бурі, грому до Святої вечері, наслідування різним віруванням і прикметам. З плином часу змінюється зовнішня форма й характер відзначення подій (свят), але незмінними залишаються ідея і низка домінантних функцій, що відповідають корінним прагненням людей, а саме: забезпечити добробут і щастя, які в сприйнятті сучасників асоціюються з професійною кар'єрою; побажання добра, здоров'я; передбачення майбутнього та вплив на нього; звернення до народного календаря; повага до державних свят, народного мистецтва. Проведення щорічних вертепів зумовило появу фестивального туризму.
Ключові слова: свято, святкова культура, святкове видовище, соціокультурний підхід, соціокультурна ідентичність, повсякденність, традиція, звичай та обряд, нематеріальна спадщина, фестивальний туризм, Буковина, гуцули.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.