Святкова культура українців у другій половині ХХ – на початку ХХІ сторіччя в умовах сучасних глобалізаційних змін

Анотація

Метою дослідження є вивчення особливостей святкової культури українців в другій половині ХХ – на початку ХХІ сторіччя з урахуванням глобалізаційних тенденцій, що відбуваються у світі. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи аналізу: історизму, систематизації, порівняння та узагальнення досліджуваної проблеми. Наукова новизна: особливістю святкової культури українців сучасного періоду є звернення до традицій та обрядів, соціокультурної ідентичності, нематеріальної спадщини, а також запозичення деяких елементів святкування подій з інших культур. Висновки. Категорію «святкова культура» дослідники розглядають як різновид соціокультурної діяльності, яку людина здійснює в суспільстві з різних приводів (подій) у формі святкового видовища, відмінного від повсякденності. Святкову культуру можна розглядати через призму соціокультурного підходу, де основною формою взаємодії між людьми є символічно вибудуване дійство – так звана «спеціальна подія» (фестиваль, вистава, концерт, урочистості, церемонії). На сьогодні святкова культура є також осучасненим розумінням та відображенням обрядів, традицій і звичаїв, які можуть презентувати як окремі вистави (події), так і частини великого дійства. У другій половині ХХ та на початку ХХІ сторіч відбулися досить помітні трансформації у святковій культурі гуцулів на Буковині, пов’язаній з різдвяно-новорічними святами. Окрім скорочення свят у часовому відтинку, були усічені окремі компоненти свят, зокрема втрачено повні тексти словесних формул закликання бурі, грому до Святої вечері, наслідування різним віруванням і прикметам. З плином часу змінюється зовнішня форма й характер відзначення подій (свят), але незмінними залишаються ідея і низка домінантних функцій, що відповідають корінним прагненням людей, а саме: забезпечити добробут і щастя, які в сприйнятті сучасників асоціюються з професійною кар'єрою; побажання добра, здоров'я; передбачення майбутнього та вплив на нього; звернення до народного календаря; повага до державних свят, народного мистецтва. Проведення щорічних вертепів зумовило появу фестивального туризму.

Ключові слова: свято, святкова культура, святкове видовище, соціокультурний підхід, соціокультурна ідентичність, повсякденність, традиція, звичай та обряд, нематеріальна спадщина, фестивальний туризм, Буковина, гуцули.