Балет як сенс особистісної свободи у креативних візіях сучасних режисерів

Анотація

Мета статті. Цілісний аналіз та визначення специфіки режисерських прийомів у зображенні формування засобами балету вільної мистецької особистості та окреслення наукових векторів, які сприятимуть різнобічному вивченню феномену режисури балету на сцені й екрані. Методологія дослідження. В дослідженні застосовано міждисциплінарний підхід, ґрунтований на застосуванні таких загальнонаукових методів, як: індукція, дедукція, ототожнення, комплексний мистецтвознавчий аналіз, синтез, що сприяло опрацюванню  широкої фактологічної бази екранного прочитання балетної творчості через формування особистісної свободи виконавця.  Аргументацію унікальності режисури балету в контексті екранного мистецтва було забезпечено шляхом використання методів систематизації та узагальнення. Типологічний метод дозволив розглянути спільні художні принципи у творчих пошуках майстрів екранного і сценічного мистецтва. Аналітичний і системний методи у своїй єдності стали в нагоді вивчення мистецтвознавчого аспекту проблеми. Наукова новизна. Систематизація та розширення наукових уявлень про місце і роль екранної  й сценічної режисури в системі гуманітарного знання на сучасному етапі розвитку суспільства. Визначення режисури як універсального різновиду художньо-естетичної, морально-етичної й виховної діяльності; в уточненні взаємовпливу та взаємозбагачення театрального й аудіовізуального мистецтв у розвитку режисерських прийомів. Висновки. Обґрунтовано, що творчість кінорежисерів розвиває й розширює знання про балетне мистецтво, дає поштовх для розвитку творчості балетмейстерів, балетних виконавців в сценічній площині, зокрема, у продукуванні мюзиклів.

 Ключові слова: режисура, балет, свобода, екранні мистецтва, сцена, балетмейстер, мюзикл.