КОМПЕНСАТИВНИЙ ЕСТЕТИЗМ ВИКОНАННЯ ЕКСПРЕСІОНІСТСЬКИХ КОМПОЗИЦІЙ ДЛЯ ФОРТЕПІАНО А. ШЕНБЕРГА ТА А. БЕРГА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2023.286888Анотація
Метою роботи є аналіз фортепіанних композицій А. Шенберга («Шість п’єс ор.19») і А. Берга (Соната ор. 1) у контексті виконавського прочитання, що базується на символістському естетизмі вираження відроджуваної струнно-щипкової аналогії клавірного-фортепіанного вираження. Методологічна основа – інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в працях українських музикознавців, зокремаТ. Вєркіної, О. Козаренка, І. Ляшенка, О. Маркової, О. Сокола, ін., з використанням науково-дослідницьких методів компаративно-стильового, герменевтичного, біографічно-описового, аналітично-типологічного тощо. Наукова новизна – в оригінальності спостереження компенсативності естетизму виконавського ракурсу гри названої музики А. Шенберга та А. Берга та відповідності останньої неосимволістським тяжінням сучасного творчого мислення. Також самостійним є висновок про природу вказаного виконавського вибору, що відповідає слухацьким очікуванням і співвідносне з ігрово-мозаїчним світоглядним налаштуванням сучасності на відсторонення драматично-трагічних ракурсів змістовності музичної класики. Висновки. Неосимволістська еклектика поставангарду відродила клавірну струнно-щипкову аналогію у фортепіанному звуковидобутті, надавши піаністичному вираженню салонну одухотворенну «полегшеність», яка переорієнтувала експресіоністсько-салонні тенденції фортепіанної спадщини Нововіденців на компенсативний естетизм просимволістського значення. Реальністю виконавського подання композицій А. Шенберга та А. Берга стає наближення музики їх творів, зокрема у виконанні автора даного нарису, до характеру салонної привітності звучання, відсторонюючого експресионістський антиестетизм на користь прошубертіанських вітань постпоставангарду.
Ключові слова: естетизм, компенсативність музичного вираження, символізм, експресионізм, стиль в музиці, виконавський стиль, музичний жанр
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.