КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308270Анотація
Мета статті – розглянути феномен культурної дипломатії в умовах глобалізації та глобального розвитку суспільств. Методологія дослідження передбачає застосування системного підходу та використання таких наукових методів, як: культурологічний, синергетичний, аналітичний, компаративний, що забезпечить цілісний розгляд означеної проблематики в ракурсі культурологічного знання. Наукова новизна полягає в узагальненні теоретичного обґрунтування і значення культурної дипломатії як складової підсистеми культури та міжнародної діяльності й дієвого механізму міжкультурної комунікації в умовах глобального розвитку суспільств; виокремленні ролі інформаційних технологій у системі міжнародних впливів за допомоги культурного складника та формування на цій основі іміджу й культурного бренду країни. Висновки. Культурна дипломатія є важливим інструментом побудови міцних міжнародних зв'язків і сприяє розвитку взаєморозуміння та співпраці між країнами. В умовах глобального розвитку суспільств її значення тільки зростатиме, відкриваючи нові можливості для культурного обміну та збереження культурного різноманіття. У майбутньому культурна дипломатія буде відігравати ще важливішу роль в умовах глобалізації. Технологічні інновації, такі як цифрові платформи та віртуальна реальність, можуть стати новими інструментами для культурного обміну. Крім того, зростає значення креативних індустрій, які можуть сприяти зміцненню культурної дипломатії.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
