КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308270Анотація
Мета статті – розглянути феномен культурної дипломатії в умовах глобалізації та глобального розвитку суспільств. Методологія дослідження передбачає застосування системного підходу та використання таких наукових методів, як: культурологічний, синергетичний, аналітичний, компаративний, що забезпечить цілісний розгляд означеної проблематики в ракурсі культурологічного знання. Наукова новизна полягає в узагальненні теоретичного обґрунтування і значення культурної дипломатії як складової підсистеми культури та міжнародної діяльності й дієвого механізму міжкультурної комунікації в умовах глобального розвитку суспільств; виокремленні ролі інформаційних технологій у системі міжнародних впливів за допомоги культурного складника та формування на цій основі іміджу й культурного бренду країни. Висновки. Культурна дипломатія є важливим інструментом побудови міцних міжнародних зв'язків і сприяє розвитку взаєморозуміння та співпраці між країнами. В умовах глобального розвитку суспільств її значення тільки зростатиме, відкриваючи нові можливості для культурного обміну та збереження культурного різноманіття. У майбутньому культурна дипломатія буде відігравати ще важливішу роль в умовах глобалізації. Технологічні інновації, такі як цифрові платформи та віртуальна реальність, можуть стати новими інструментами для культурного обміну. Крім того, зростає значення креативних індустрій, які можуть сприяти зміцненню культурної дипломатії.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
