ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПАРОДІЇ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308271Анотація
Мета роботи – окреслити та проаналізувати теоретичні аспекти становлення і розвитку пародії як мистецько-видовищної форми в сучасній українській культурі. Методологія дослідження базується на теоретичному методі систематизації, що має комплексний характер та охоплює історичний метод, який застосовано для дослідження становлення та розвитку пародії в сучасній видовищній культурі; культурологічний метод дав змогу проаналізувати теоретичні засади становлення та розвитку пародії в сучасній українській культурі. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше виконано дослідження теоретичних аспектів становлення розвитку пародії як мистецько-видовищної форми в сучасній українській культурі на підставі вивчення наукових праць ХХ–ХХІ ст., присвячених цьому складному багаторівневому поняттю, окреслено та проаналізовано історичний аспект розвитку пародії у видовищній культурі, соціокультурний та етичний аспекти становлення пародії, аспекти впливу медіа та сучасних цифрових технологій на розвиток пародії в сучасних реаліях, її психологічний і правовий контексти. Висновки. На основі аналізу та систематизації джерел філософського, культурологічного та мистецтвознавчого спрямування визначено, що дослідження теоретичних аспектів становлення та розвитку пародії у видовищній культурі дає змогу стверджувати, що пародія є не тільки розважальною формою, а й потужним засобом культурної комунікації та розвитку сучасної української сценічно-видовищної культури. Доведено, що пародія як мистецько-видовищна форма в сучасній українській культурі має глибокі психологічні та соціологічні виміри, сприяючи не тільки розвагам, але й критичному мисленню та соціальним змінам.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.