МЕДІАТИЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА СЕРЕДИНИ XX СТОЛІТТЯ НА ПРИКЛАДІ СТАНОВЛЕННЯ КІНЕМАТОГРАФІЧНОГО НАПРЯМУ NOUVELLE VAGUE

Анотація

Мета дослідження – здійснити культурологічний аналіз феномену Nouvelle Vague в європейському кінематографі 1950-х років, щоб виявити причини, які зумовили появу цього феномену. Методологія роботи ґрунтується на різноманітних методах аналізу та дослідження кінематографічного явища протягом ХХ та початку ХХІ століть. Порівняльно-історичний метод використано для встановлення схожостей та відмінностей між кінематографом у різні періоди його розвитку. Антропологічний метод був застосований для вивчення впливу кіномистецтва на культурні середовища та дослідження змін, які відбувалися в цих середовищах під впливом кінематографу. Наукова новизна дослідження зумовлена значною актуальністю кінематографу як засобу медіа та складовою креативних індустрій, пропонуючи комплексне дослідження появи й еволюції Nouvelle Vague в європейському кінематографі 1950-х років, з особливим акцентом на його естетиці та культурному контексті, що сформувало базу для виникнення сучасного кінематографу, у центрі якого є людина з її філософією повсякдення та стилем життя. Висновки. У цій статті досліджено медіатизацію мистецтва середини XX століття через формування кінематографічного напряму Nouvelle Vague. Результати показали, що Nouvelle Vague значно вплинула на кінематографію, запроваджуючи новаторські підходи до виробництва фільмів та сприяючи творчій автономії кінорежисерів. Nouvelle Vague не лише вплинула на розвиток кіноіндустрії, але й стала важливою частиною дискурсу про медіатизацію мистецтва, підтверджуючи свою значущість для сучасного кінематографу та вплив на нього.